8

Знаходжу в СУМі:

ФІРА́НКА, и, жін. Шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска. Зачинив [Начко] вікно, поспускав фіранки (Іван Франко, VI, 1951, 302); На вікнах почеплено тюлеві фіранки (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 35); Проїхала старомодна карета з.. фіранками (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 40).

Однак, у Словнику лемківської говірки також знаходжу це слово:

фіранка - кы, ж. Пн. Завіска, занавіска густа або прозора біля вікна.

Отже, фіранка -це нормативне слово чи діалектизм?

7

Коротко:

Обидва слова запозичені, обидва слова досить широко вживані, обидва слова нормативні і не діалектичні.

Довго:

Спочатку до етимолоґії:

ФІРА́НКА «занавіска на вікні». Запозичення з німецької мови.

н. Vórhang (свн. vürhanc, vorhanc) «завіса на вікні» утворене з префікса vor- «перед», спорідненого з псл. *per-, pro-, укр. пере-, про-, і дієслова hängen (двн. hāhan) «висіти».

ШТО́РА. Запозичене з італійської мови, очевидно, за німецьким та французьким посередництвом (н. Store «штора», фр. store «тс.»)

іт. [stora] (літ. stuora) «циновка, мата» продовжує лат. storea «рогожа, циновка, мата», яке пов’язується з лат. sterno «стелю, простеляю», спорідненим із псл. *prosterti «простерти, прослати», укр. просте́рти

Отже, бачимо, що обидва слова запозичені від західноєвропейських мов. Тоді дослідимо окремо слово "фіранка" на згадки у словниках і частотність.

Стаття на СУМ-11:

жін. Шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска.

Додаю ще статтю у Грінченка, де російське "штора" перекладається саме так:

Фіранка, ки, ж. Штора на окнѣ. Фіранки на вікнах. Гн. І. 135.

Так само перекладає Ніковський:

Фіра́нка – штора.

Так само Шелудько і Садовський:

Занавеска – фіра́нка. Штора – фіра́нка;

У Кримського це слово зустрічається як переклад "занавески":

Занаве́ска, -ве́сочка – заві́ска, заві́сочка, фіра́нок (-нку), фіра́нка (-нки).

У частотному словнику кількість згадок "фіранки" (1168) і "штори" (1880) відрізняється менш ніж удвічі, тож обидва слова вже увійшли в українську мову, є питомими, а словники жодне з них розмовним чи діалектичним не вважають.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.