3

Сьогодні почула цікавий фразеологізм: посипати голову попелом. Одразу полізла у словник. У Словопедії читаю:

посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом, книжн. Вдаватися в тугу, в розпач, втрачати мужність, надію; картати себе, журитися і т. ін. Надягнувши траур і волосяниці, посипа́ли голову попелом бідні батьки і голосно кричали (П. Загребельний); Нині, стоячи на руїні з жебрацькою торбою, посипаємо голову попелом, волаючи: нас обдурили — плану перебудови не було! Та в тому ж і сіль, що був він! Тільки не той (Б. Олійник); — Ну, друзі? — кинув бадьоро вусами (Жук). — Не казав я вам, що немає чого попелом голови присипати?.. Не говорив, що справа не загине на Затишній? (П. Козланюк).

Цікавить те, звідки такий фразеологізм взявся? Що ж могло передувати його виникненню (етимологія)? У Словопедії, на жаль, немає.

  • У католицькій церкві великодній піст щороку розпочинається у попільну середу з посипання голів попелом, під час цього образу священик промовляє: "з попелу вийшов - в попіл обернешся". – VIKTOR Voznyak Mar 6 at 23:41
2

"Посипати голову попелом" означає бути в сильному відчаї, сумувати. У Біблії ми дізнаємося про незвичайну традицію євреїв, яку вони здійснювали при смерті або іншому великому нещастю своїх близьких, а також при власних бідах. У такі моменти вони сипали на свою голову попіл або ж землю. Такий ритуал показував їх скорботу і відчай. Він був знаковим і містив у собі глибокий зміст. Детальнішу інформацію можна занайти тут.

Звичай посипати голову попелом зберігся тільки в деяких народів Сходу і Півдня. У нашій культурі звичай залишив слід лише у мові. Ми до цього дня говоримо "посипати голову попелом", коли хочемо показати сильну скорбота і горе.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.