5

Прочитав вірш "Мана" Миколи Костомарова, де зустрів такі рядки:

Є в нас плесо; осокою
Поросло кругом;
Посередині плавочки
Плавають рядком.

Цікавить значення слова "плавочки", адже такого слова немає в СУМі, а при введені його в пошуку Гугл видає відеокліп Ольги Полякової, що аж ніяк не може бути тим, що потрібно.

4

Очевидно, в даному вірші йде мова про ПЛАВ:

  1. Сміття, різні предмети, що пливуть по річці суцільним потоком (звичайно під час повені). Я пливу за водою.. І плав пливе. Пропливають лози, верби, в'язи, тополі у воді (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 476); * У порівняннях. Злилось як плав (Словник Грінченка).
  2. Невеликі мулувато-торф'янисті плавучі утворення з коренів і стебел очерету, рогозу, вкриті рослинами. Кругом обняла його [хутір] річка з зеленими плавами, лозами й очеретами (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 49); Плави постійно або періодично плавають, вони відокремлені від берегів або з'єднані з ними (Ботанічний журнал, X, 3, 1953, 34).
  3. Ділянка трясовини, де під шаром рослинності є вода. Вночі через болото переходила [Оленка], в плаву провалилася (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 44).

На мою думку, письменник утворив від слова плав за допомогою зменшувально-пестливого суфікса -очк- плавочки. Наймовірніше, що плав вживається в даному контексті у 4 значенні.

| improve this answer | |
3

Сьогодні наткнувся на цю статтю (В. М. Русанівський, «Історія української літературної мови», Київ, «Артек», 2001, с. 167), де дається відповідь на питання, яке я задав 4 місяці тому:

У поетів-романтиків була тенденція до нормалізації мови української літератури. Спеціально уникаю тут терміна «літературна мова», бо про неї можна говорити тільки після творчості Т. Шевченка. Зразком чистоти мови був, звичайно, фольклор. І поети романтики, як і безіменні творці фольклору, намагалися уникати вузько локальних слів. Та стежити за цим було дуже важко, тому локалізми, звичайно, з'являлися. Це, скажімо, у І. Галки рябець «шуліка», увійнятися «вгамуватися», ізгарб «сніговиця», «хуртовина», меріти «мріти», оцваньок «неньок», музувіри «турки», плавочки «качки», утворний «стрункий», «гарний» та ін. У галузі морфології А. Могила навіть допускає стилізацію під особливості західноукраїнської народної мови. Так, у вірші «Думка червонорусця» знаходимо: Край в цю пору згадує мі ся частенько; Хто тя, краю милий, хто по волі кине? Хто к ті із чужини, краю, не полине (АМІГ, 56).

Гадаю, що саме качки плавали рядком, а не трясовина.

| improve this answer | |

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.