5

Часто в художній літературі зустрічаємо нестягнені форми прикметників: зеленеє жито, добрая людина і т.д. В СУМі поряд з прикметником зелений бачимо коротку форму ЗЕЛЕН, але не має поряд форми ЗЕЛЕНЕЄ(напр.):

ЗЕЛЕ́НИЙ, поет. ЗЕЛЕН, а, е.

Чи є нестягнені форми прикметників нормативними? Оскільки, знайшла інформацію Історична граматика:

Займенникові прикметники в українській мові стягувалися, і в сучасній мові вживаються займенникові стягнені прикметники: добрая>добра. Нестягнені форми вживаються у фольклорі: зеленеє жито.

Але, зрозуміло, що багато слів, які зустрічаємо у фольклорі не є нормативними в сучасній мові.

4

Нестягнена форма певних прикметників є стилістичною нормою фольклору і поезії, а також нормою для деяких говорів (степовий, східнополіський). Також для точності щодо правил слововживання наведу цитату:

У сучасній українській літературній мові повна (нестягнена) форма поширена в називному відмінку однини тільки в прикметниках чоловічого роду (червоний, добрий, синій, довгошиїй, дев'ятий). В окремих прикметниках жіночого і середнього роду така форма використовується здебільшого з стилістичною метою (надання мові піднесеного й урочистого характеру) в народній творчості та художньо-поетичній літературі: Я ще молод козак, вислужуюся: за два коні воронії, за дві шаблі золотії (Нар. тв.). А щедрая матусенька раділа у садку (П. Т.).

Studopedia

Власне, тут питання, вузько чи широко розуміти норму. Якщо вузько, скажімо як для вживання в офіційному документі, то нестягненим формам прикметника там не місце, хіба що в складі цитати.

1

Уривок з «Нового довідника. Українська мова. Українська література» (2008, Київ, ТОВ «Казка»), с. 212–213:

Повні форми прикметників бува­ють стягнені (добра, добре, доб­рі) і нестягнені (добрая, добреє, добрії).

Нестягнену форму можуть мати іменники [тут, імовірно, описка, малося на увазі: прикметники — примітка моя] жіночого і середнього роду в називному та знахідному відмінку однини та в називному множини.

                                        ПОРІВНЯЙТЕ!
       Стягнена       │         Нестягнена         
-а (я), -е (є), -і (ї)│-ая (яя), -еє (єє), -ії (її)
висока, високе, високі│високая, високеє, високії   
синя, синє, сині      │синяя, синєє, синії         
чиста, чисте, чисті   │чистая, чистеє, чистиї      
дружня, дружнє, дружні│дружняя, дружнєє, дружнії   

Стягнені форми утворюються від нестягнених так: приголосний [j], що був між голосними в закінченнях, зник; два однакових голосних за­кінчення стяглися в один звук:
веселаjя → веселаа → весела;
темнеjе → темнее → темне.

Нестягнені форми прикметників уживаються в розмовно-побутовому стилі, фольклорі, а в художніх тво­рах виступають як засіб вираження врочистості, емоційної піднесеності й стилізації під народнопісенну мову [виділення напівжирним моє]:
Ой, у святую неділеньку
Рано-пораненьку
Не сизії тумани уставали,
Не буйнії вітри повівали,
Не чорнії хмари наступали,
Не дрібнії дощі накрапали,
Коли три брати із города Азова,
Із турецької бусурменської
Великої неволі утікали…
(Нар. тв.)
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Там матір добрую мою
Ще молодую у могилу
Нужда та праця положила.
Оживуть степи, озера,
І не верстовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії
Простеляться.
(З тв. Т. Шевченка.)

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.