Морфологічна будова слова колишній

Question

Зацікавив склад прикметника колишній. Корінь коли, суфікс -н-, закінчення -ій. А що то за ш всередині? За класифікацією суфіксів, наведеною у монографії В.О.Горпинича,

Мутаційні — це такі суфікси, які змінюють лексичне значення твірного слова незалежно від його частиномовної належності: -тель (виховувати — вихователь), -ниц-я (телята — телятниця).

Транспозиційні — це такі суфікси, які змінюють частиномовну приналежність твірного слова при збереженні його основного лексичного значення: -ість (ніжний — ніжність), -изн-а (голубий — голубизна), -анн-я (малювати — малювання), -к-a (обмотати — обмотка).

Модифікаційні — це такі суфікси, які не змінюють ні частиномовної належності, ні лексичного значення твірного слова, а вносять у нього якісно-кількісний або емоційно-оціночний відтінок: -ець (двигун — двигунець), -к-a (ягода — ягідка), -як (вишня — вишняк). В українській мові один і той самий суфікс може виконувати не одну, а кілька функцій: -к-а — мутац. ватяний — ватянка, транспоз. підтримати — підтримка, модиф. п’яниця — п'яничка; -ик — мутац. взуття — взуттьовик, модиф. кінь — коник.

Але цей -ш- у слові колишній не виконує жодну із окреслених функцій. То навіщо він у цьому слові і звідки взявся?

Answer 1

Декотрі ролї і причини відкостї розглянуто в статтї Західнополіські відприслівникові прикметники з формантом -ішн-ій (Григорій Аркушин). Якщо спростити…

Варіянти кваліфікацій цего форманта:

1. Згадане: суфікс -н-, інтерфікс -ш-.

   Де інтерфікс (також називають асантема) — це такий структурний елемент у складї слова, що має матеріяльне оформлення, але не має плану змісту.

   До них належать два типи (різновиди):

   1. Єднальні голосні складних слів о, е, и: лісосте́п, життєда́йний, семиповерхо́вий;

   2. Звукові прокладки між кореневою та афіксальною морфемами (або між двома суфіксальними): шосе́йний, америка́нський. ¹

2. Словотворчий суфікс -н´- (*-ьнь < -inio), а -шнʼ- — єго позіційний варіянт.

3. Суфіксальна одиниця -ш- (в нікудишний) і -іш- (ві вранішній).

4. Окремий суфікс -шн-; складний суфікс -шній; […] у прикметниках на дієприслівникових основ, «але на голосний, суфікс -шн-ий (< -шьн-ий < *-ch-in).

Однак як свідчить діялектний матеріял, не всяке -шнʼ- чи -ішнʼ- можна вважати суфіксом. Видїлено такі ґрупи утворів:

1. Похідні з суфіксом -нʼій (-н-ий):

   • 'л´ітюс´ «вторік» > 'л´іт´ушн´ій; ко'лис´ > ко'лишн´ій, пор. ко'лисн´ій, пор. інше — ко'ишишн´ій із -ишн´-ій; 'ден´ішн´і, 'данішні, пор. дьньшьнии < прасл. *dьnьsь; кінцевий твірної основи с´ чергується з ш;

   • вто'р´ішн´ій < вто'р´ік; попе'решни (попе'решна 'пилка «пилка, якою розрізають впоперек»), пор. попе'речни; ч > ш внаслїдок реґресівно дісімілації.

2. Похідні з суфіксом -шн(і(й) (якщо твірний прислівник закінчується голосним): 'тута > ту'ташні, […]; пор. єдине утворення, можливо, з цим суфіксом від твірного прислівника на приголосний: 'тутай > ту'тайший.

3. Утворення з суфіксом -ішн´-ій (якщо твірний прислівник закінчується приголосним або коли твірна основа усїкається): 'рано > 'ран´ішн´ій; 'поранок > пора'н´ішн´ій, пор. по^у'ран´ічний; о'бʼід (в обʼід) > гоб'йід´ішн´і; останнї два утворення, очевидно, відадʼєктивні: о'бʼідн´ій > о'бʼідн´ішн´ій; по'луден´ «опівднї» > пулуд'н´ішн´ій; певно, цего ж творення і 'ден´ішн´ій; цї прикметники вживаються переважно для позначення молока, видоєного в різну пору доби — вранцї, вдень і ввечерї.

4. Хоч західнополіський діялект видїляїть ся серед гинших богатьма окремими рисами, однак кожна говірка як складова частина цего говору має усталену мовну сістему, особливо в фонетіцї, що і призводить до існування різних аломорфів. Зауважимо, що не всї мовознавцї в цему випадку вживають термін аломорф, наприклад польський мовознавець Януш Ріґер вважає, що це все фонетичні варіянти відповідних суфіксів.

Аломорфи суфікса -ішн´-ій:

• -ішн-ий: 'ран´ішний;
• -ишн´-ій: ве'чиришн´ій, 'л´ітишн´і «такий, що народився влїтку»;
• -ишн-ий: 'ранишний;
• -ешн´-ій: ту'тешн´ій;
• -ечн´-ій: ту'течн´ій;
• -ечн-и(й): ту'течний;
• -ошн´-ій: 'тутошн´ій;
• -ейш-и(й) (внаслїдок різних фонетичних змін): ту'тейший.

---

Якщо підсумувати, то -ш- зазвичай це інтерфікс або як таке явище самі тлумачимо. Однак в декотрих випадках може походити від сь чи ч < к.

І якщо мова про колишній, то тут скорїш за всего тий декотрий випадок, а саме заміна сь → ш, тобто коли-сь-ній → коли-ш-ній

---

Примітки

1. Пономаренко С. Сучасна українська мова : Морфеміка. Дериватологія. Морфонологія : навчальний посібник / С. Пономаренко ; відп. ред. О. В. Крутоголова. – Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2017. – 300 с.