4

Зацікавив склад прикметника колишній. Корінь коли, суфікс -н-, закінчення -ій. А що то за ш всередині? За класифікацією суфіксів, наведеною у монографії В.О.Горпинича,

Мутаційні — це такі суфікси, які змінюють лексичне значення твірного слова незалежно від його частиномовної належності: -тель (виховувати — вихователь), -ниц-я (телята — телятниця).

Транспозиційні — це такі суфікси, які змінюють частиномовну приналежність твірного слова при збереженні його основного лексичного значення: -ість (ніжний — ніжність), -изн-а (голубий — голубизна), -анн-я (малювати — малювання), -к-a (обмотати — обмотка).

Модифікаційні — це такі суфікси, які не змінюють ні частиномовної належності, ні лексичного значення твірного слова, а вносять у нього якісно-кількісний або емоційно-оціночний відтінок: -ець (двигун — двигунець), -к-a (ягода — ягідка), -як (вишня — вишняк). В українській мові один і той самий суфікс може виконувати не одну, а кілька функцій: -к-а — мутац. ватяний — ватянка, транспоз. підтримати — підтримка, модиф. п’яниця — п'яничка; -ик — мутац. взуття — взуттьовик, модиф. кінь — коник.

Але цей -ш- у слові колишній не виконує жодну із окреслених функцій. То навіщо він у цьому слові і звідки взявся?

1 Answer 1

4

Декотрі ролї і причини відкостї розглянуто в статтї Західнополіські відприслівникові прикметники з формантом -ішн-ій (Григорій Аркушин). Якщо спростити…

Варіянти кваліфікацій цего форманта:

  1. Згадане: суфікс -н-, інтерфікс -ш-.

    Де інтерфікс (також називають асантема) — це такий структурний елемент у складї слова, що має матеріяльне оформлення, але не має плану змісту.

    До них належать два типи (різновиди):

    1. Єднальні голосні складних слів о, е, и: лісосте́п, життєда́йний, семиповерхо́вий;

    2. Звукові прокладки між кореневою та афіксальною морфемами (або між двома суфіксальними): шосе́йний, америка́нський. 1

  2. Словотворчий суфікс -н´- (*-ьнь < -inio), а -шнʼ- — єго позіційний варіянт.

  3. Суфіксальна одиниця -ш-нікудишний) і -іш- (ві вранішній).

  4. Окремий суфікс -шн-; складний суфікс -шній; […] у прикметниках на дієприслівникових основ, «але на голосний, суфікс -шн-ий (< -шьн-ий < *-ch-in).

Однак як свідчить діялектний матеріял, не всяке -шнʼ- чи -ішнʼ- можна вважати суфіксом. Видїлено такі ґрупи утворів:

  1. Похідні з суфіксом -нʼій (-н-ий):

    • 'л´ітюс´ «вторік» > 'л´іт´ушн´ій; ко'лис´ > ко'лишн´ій, пор. ко'лисн´ій, пор. інше — ко'ишишн´ій із -ишн´-ій; 'ден´ішн´і, 'данішні, пор. дьньшьнии < прасл. *dьnьsь; кінцевий твірної основи с´ чергується з ш;

    • вто'р´ішн´ій < вто'р´ік; попе'решни (попе'решна 'пилка «пилка, якою розрізають впоперек»), пор. попе'речни; ч > ш внаслїдок реґресівно дісімілації.

  2. Похідні з суфіксом -шн(і(й) (якщо твірний прислівник закінчується голосним): 'тута > ту'ташні, […]; пор. єдине утворення, можливо, з цим суфіксом від твірного прислівника на приголосний: 'тутай > ту'тайший.

  3. Утворення з суфіксом -ішн´-ій (якщо твірний прислівник закінчується приголосним або коли твірна основа усїкається): 'рано > 'ран´ішн´ій; 'поранок > пора'н´ішн´ій, пор. поу'ран´ічний; о'бʼід (в обʼід) > гоб'йід´ішн´і; останнї два утворення, очевидно, відадʼєктивні: о'бʼідн´ій > о'бʼідн´ішн´ій; по'луден´ «опівднї» > пулуд'н´ішн´ій; певно, цего ж творення і 'ден´ішн´ій; цї прикметники вживаються переважно для позначення молока, видоєного в різну пору доби — вранцї, вдень і ввечерї.

  4. Хоч західнополіський діялект видїляїть ся серед гинших богатьма окремими рисами, однак кожна говірка як складова частина цего говору має усталену мовну сістему, особливо в фонетіцї, що і призводить до існування різних аломорфів. Зауважимо, що не всї мовознавцї в цему випадку вживають термін аломорф, наприклад польський мовознавець Януш Ріґер вважає, що це все фонетичні варіянти відповідних суфіксів.

Аломорфи суфікса -ішн´-ій:

  • -ішн-ий: 'ран´ішний;
  • -ишн´-ій: ве'чиришн´ій, 'л´ітишн´і «такий, що народився влїтку»;
  • -ишн-ий: 'ранишний;
  • -ешн´-ій: ту'тешн´ій;
  • -ечн´-ій: ту'течн´ій;
  • -ечн-и(й): ту'течний;
  • -ошн´-ій: 'тутошн´ій;
  • -ейш-и(й) (внаслїдок різних фонетичних змін): ту'тейший.

Якщо підсумувати, то -ш- зазвичай це інтерфікс або як таке явище самі тлумачимо. Однак в декотрих випадках може походити від сь чи ч < к.

І якщо мова про колишній, то тут скорїш за всего тий декотрий випадок, а саме заміна сь → ш, тобто коли-сь-ній → коли-ш-ній


Примітки
  1. Пономаренко С. Сучасна українська мова : Морфеміка. Дериватологія. Морфонологія : навчальний посібник / С. Пономаренко ; відп. ред. О. В. Крутоголова. – Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2017. – 300 с.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.