3

Зустріла в СУМ-20 кофе, як синонім до кава:

КО́ФЕ, невідм., с., розм. Те саме, що ка́ва 1

Пішла [Марта Кирилівна] в пекарню, заглянула в каструлі, навіщось вилаяла куховарку, понюхала кофе і чогось причепилася до Марусі (І. Нечуй-Левицький); Марфа Галактіонівна допиває свою склянку кофе, допомагає Явдосі поставити посуд в буфет і нарешті сідає проти вікна (М. Хвильовий); Вона справно пила щоранку кофе з сухариками (О. Донченко).

В ґуґлпошуку на запит кофе більшість результатів російськомовні. Але в прикладах зі словника наведені речення українських письменників, отже це слово справді використовувалось в українській мові. Чи на даний момент доцільно вживати кофе в українській мові?

3

Обидва слова, очевидно, иншомовного походження. Згаданий запитачкою словник вже вказує на розмовність слова кофе.

Також корпуси чи іменки вказують на велику і схожу ріжницю вживу:

Лайпціґ: кава 10,032 — кофе 280
Парасоль: кава 10,245 — кофе 200
Горох: кава 14754 — кофе 213

Окрім цього:

  • кава відмінюється;
  • ф — не питомий звук, тому можна стрітити навіть кохве л п, кагве л п
  • инші складні слова на основі слова кава теж вживаніші, наприклад — кавʼярня.

Стаття Лідії Гнатюк — Кава: історія слова в історії народів

Частина

Проте в ЕСУМ не зафіксовано ще одного варіанта, який був відомий староукраїнській літературній мові першої третини 18 ст. — кагве, що відтворює звучання цього слова турецькою мовою і безпосередньо пов’язаний, на нашу думку, з історією входження реалії в життя українців. Так, у щоденнику Якова Марковича від 1 березня 1725 р. натрапляємо на такий запис:

Панъ Скоропадскій и Минѣцкій були рано, и первой, кагве напившись, отехалъ (Дневникъ генеральнаго подскарбія Якова Марковича (1717‑1767). — К., 1893‑1897. — Ч. 1. — С. 207).

Ось запис від 11 березня 1725 р.:

Покупки Демяновой осмотрувалемъ, между которою и кагве окъ 5, на якую розійшлося денегъ 98 зол. и 7 шаг., зъ даннихъ ему 100 зол. Начали кагве — и кубочокъ зсмажили (Там само. — С. 211)

та від 17 березня цього ж року:

У князя рано былисмо и кагве напившись пришлисмо до церкви (Там само. — С. 214).

Мабуть, пиття кави було певною подією для автора, чимось іще дуже новим і незвичним для того часу, бо в його щоденнику ніколи не згадується, скажімо, що він їв. Козацька старшина пила каву й під час походу, про що свідчать записи від 16 червня 1725 р.:

В день сидѣли в нас Борковскій и Томара и кагве напившись, отойшли (Там само. — С. 251);

від 17 червня 1725 р.:

…пріехавши до табору, чай у Борковского и кагве у Лизогуба пилисмо (Там само. — С. 252).

Каву можна було купити на ярмарку, що підтверджує запис від 7 вересня 1729 р.:

Господар повернулся з ярмарку кролевецкого, где купил око кагве (Дневникъ З історії культури і писемності 175 генеральнаго подскарбія Якова Марковича (1717‑1767). — К., 1893‑1897. — Ч. 2. — С. 319).

  • Припиніть, будь ласка, ліпити и на початку слів і вигадувати свої варіанти слів. Прошу Вас. – Bohdan Kuts Apr 26 '18 at 7:37
  • @BohdanKuts ніхто нічого не вигадує. r2u.org.ua/pravopys/pravXXI/111.html проект правопису 99 року, як власне і в харківському (скрипниківка). Яким правописом послуговуватися людині - її особиста справа. – ovnia Apr 27 '18 at 8:40
  • @ovnia, AFAIK, у харківському не було «и-» на початку слів (а було: «інший», «іноді» тощо). «И-» на початку слів — це спроба реанімувати ще старіший правопис. Але так, Ви праві, у проекті 99 і деяких дохарківських правописах це було. – Sasha Apr 27 '18 at 14:58
  • Шановне товариство, існують такі обговори: про и й иншеможливости. – stegetsj Apr 28 '18 at 3:02
  • @ovnia, я про те чи це хіба за діючим правописом? Якщо це з власного бажання, то так можна і до староруської вернутися. Окрім того, я не заперечую права на вибір яким правописом послуговуватися, але не на таких ресурсах де інформація поширюється поміж тисячами користувачів. – Bohdan Kuts Apr 30 '18 at 13:46

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.