У Європі історично було 2 найрозповсюджених види мастей карт: французькі та німецькі (і менш розповсюджені італійські та іспанські). Французькі масті зараз найрозповсюджені у світі: Trèfle ♣, Pique ♠, Cœur ♥, Carreau ♦.
Німецькі масті були іншими, це: жолуді 
, листя 
, серця 
та бубонці 
. Вони досі розповсюджені у деяких регіонах Німеччини, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні та країнах що колись були під німецьким або австрійським впливом, це: Угорщина, Словенія, Словакія, Чехія, Хорватія, частини Польщі, тощо.
Зараз українські масті мають символи від французького набору, а назви — похідні від німецьких:
Назви українських мастей є похідними від німецьких: наприклад, чирва — це Rot (червоне); дзвінка (бубна) — від Schellen («бубонці, дзвіночки»); жир (трефа) — від Eicheln, Eckern («жолуді», «букові горішки»), а вина (піка), бо на карті цієї масті малювали зелений листок (листя), найчастіше плюща чи винограду (Weinbaum).
Назву жир пояснює словник Грінченка — так колись називалися букові горішки:
Жир, -ру, м.
- Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800.
- Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири.
- Орѣшки изъ дерева букъ. Каменец. у.
- Трефовая масть (въ картахъ). К. С. 1887. VI. 463. Ум. Жиро́к.
Ось стаття на Вікіпедії про букові горішки — вони дійсно на 40 % складаються з жиру.
Однак у словнику СУМ‑11 назва масті жир позначена як розмовне:
ЖИР 2, у, чол., карт., розм. Те саме, що трефа.
Назва трефа не має такої позначки, отже вважається літературною.
Також СУМ‑11 містить назви інших мастей без позначки розмовне: бубна, піка або вино, черва або чирва.
СУМ-11 не має: жолудь, хрест(а), вина, дзвінка.
Натомість СУМ-20 має дзвінка з міткою розмовне.
