У своєму відео-уроці Олександр Авраменко запевняє, що неправильно говорити дитячий/дорослий абонемент, дитячий одяг. Оскільки в словнику дорослий - той, що перестав бути дитиною, змужнів. А абонемент/квиток не може змужніти. Натомість у СУМ-20 прочитала, що:
ДОРО́СЛИЙ, а, е.
Який перестав бути дитиною, змужнів. Стрічаючись з жінками, що мали дорослих синів, вона ставала солодкою і хвалилась дочкою (М. Коцюбинський); Він став тепер дорослим, дужим (С. Чорнобривець);
// у знач. ім. доро́слий, лого, ч.; доро́сла, лої, ж. Людина, яка перестала бути дитиною, змужніла. Розмова невеличких хлоп'ят зразу всіх дорослих розбудила (Панас Мирний);
// Стос. такої людини. – В літах дитинства, – каже згодом до мене Заболотний, – можливо, закодовано щось вельми для душі необхідне, таке, що потім упродовж усього життя позначається на наших цілком “дорослих” вчинках... (О. Гончар);
// Признач. для такої людини. Він приїхав учора .. Гратиме у дорослому фільмі маленьку, так звану епізодичну роль, майже без слів (В. Нестайко); У носіїв києво-черкаської культури дитячий одяг, на відміну від одягу дорослих, так не прикрашався, він мав лише поодинокі підвіски (з наук. літ.);
// Який досяг повної зрілості (про тварин, комах і т. ін.). На весь розвиток нематоди – від яйця до дорослого стану – потрібно близько 1,5 місяця (з наук. літ.).ДИТЯ́ЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до дити́на і ді́ти1. Мені здалося, що несподівано вернулись мої давні дитячі літа (І. Нечуй-Левицький); Дитячий сміх розноситься в садах (В. Сосюра);
// Признач. для дітей. Казку сю я хотіла послать в Галичину в дитячий журнал, якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш (Леся Українка); Якась сільська молодиця пильно приглядалась до двомісної дитячої коляски (Є. Гуцало);
То чи Олександр Авраменко не в той словник дивився, чи я помилилась у розумінні цих термінів? Чи справді неправильно вживати дитячий/дорослий квиток, дитячий/дорослий одяг?