Чи є доречним словосполучення "практична реалізація"?

Question

В колонці новин натрапила на таке речення: "В Європейському союзі очікують від України практичну реалізацію прийнятого в 2017 році закону про аудит." Згідно з СУМ-11,

ПРАКТИ́ЧНИЙ, а, е

1. Стос. до практики (у 1—3 знач.); пов'язаний з життям і діяльністю людини.

// у сполуч. із сл. вага, значення, мета, цінність і т. ін. Пов'язаний із життєвими, реальними потребами, можливостями; важливий для життя.

// у сполуч. із сл. порада, допомога і т. ін. Потрібний, корисний комусь для здійснення чогось на практиці.

// у сполуч. із сл. досвід, знання, навички і т. ін. Одержуваний, набутий в результаті практики, діяльності.

2. Який безпосередньо здійснює яку-небудь справу, керує ким-, чим-небудь. Практичний центр керівництва повстанням.

3. у сполуч. із сл. заняття, навчання і т. ін. Який є практикою (у 4 знач.), пов'язаний із застосуванням, закріпленням якихось знань, навичок на практиці.

4. Пов'язаний із застосуванням на практиці знань у галузі якої-небудь науки.

5. Який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах (про людину): діловитий.

// у сполуч. із сл. розум, голова і т. ін. Власт. такій людині.

6. Вигідний, зручний для кого-, чого-небудь.

Не знайшла такого значення, що сполучалось би зі словом реалізація - втілення у життя. То чи правомірним є таке словосполучення?

Answer 1

Ми можемо мати декілька реалізацій, але не всі можуть бути практичними. Від практичної реалізації на відміну від реалізації взагалі ми очікуємо додаткових характеристик, наприклад зручність у використанні, мале споживання палива, висока швидкодія, малий об'єм потрібної пам'яті тощо.

Реалізації практичні в одній ситуації можуть бути непрактичними в іншій. Наприклад, якщо в одній країні дешеве пальне, а в іншій дороге, то реалізація автомобіля практична в одній з країн може бути неприктичною в іншій.

Тут підходить пункт 6 з переліку в запитанні:

Вигідний, зручний для кого-, чого-небудь.

Answer 2

СУМ:

РЕАЛІЗА́ЦІЯ, ї, жін. Дія за значенням реалізувати.
РЕАЛІЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.
1. Здійснювати, робити реальним, втілювати що-небудь у життя. Після Чумака лишився невеликий літературний доробок.. Нагла смерть не дала йому розгорнути сили, реалізувати всі можливості (Василь Еллан, II, 1958, 105); Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 362).

На мою думку термін реалізація сам по собі передбачає практику - здійснення, втілення в життя. Не може ж бути реалізація теоретичною, хоча можна обговорювати теоретичні аспекти повязані з майбутньою реалізацією. Тому в цьому словосполученні, я думаю, присутня тавтологія. Однак безліч інтернет-ресурсів, все-таки, вважають по-іншому, тому можливо я помиляюсь.