Сьогодні виникла у мене доволі цікава ситуація. Читала книжечку Кубіцького С.О. Технології соціально-педагогічної роботи в зарубіжних країнах. Там натрапила на таке речення:
Професія соціального працівника в Німеччині виникла на початку XX ст. як сугубо жіноча.
До сьогодні думала, що це русизм і навіть деяких людей правила. Однак все щось захотілося переконатися у правильності своїх думок. Зайшла у СУМ-11, а там пише:
СУГУ́БИЙ, а, е. Особливий, винятковий.
Проте Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) містить це слово і подає українські відповідники:
Сугубый – подві́йний, особли́вий; -бо – подві́йно, особли́во.
Виникає подвійна ситуація: СУМ подає, що це питоме слово без жодних приміток; російсько-український словник - що це російське слово і наводить відповідник особливо.
Отже, слово сугубо - русизм чи питоме?