4

Зустрів в інтернеті список 10-ти українських слів, які збагатять наше мовлення (який чомусь написаний російською, але слова на картинках українські і мають пояснення українською мовою). Слово "чвиря" у ньому означає непогоду, слякоть: “А зима зовсім згнила, і шкульгає Різдво в мряку чвирі…” (Микола Хвильовий).

Але цього слова немає у тлумачному словнику, хоч всі інші слова зі списку там є. Проте в інших онлайн словниках, наприклад, тут, можна зустріти це слово, а у прикладі, що я навів дається визначення "негода" і пише, що воно взято з тлумачного словника (але, як я вже написав, даного визначення там немає).

Отож чи таки можна вживати це слово у творах для ЗНО, щоб показати свої знання української мови, і чому його немає у цьому популярному онлайн словнику? Бо я не впевнений, що джерела, у яких я знайшов визначення цього слова можна вважати надійними.

2

У тому списку, на який ви посилаєтесь є таке тлумачення:

Чвиря – негода, сльота.

Словник Грінченка (1907-1909):

Чвиря, рі, ж. Ненастье. До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі. О. 1862. X. 117.

Як бачите словник 1909 року.

У словнику 1959 року слово "чвиря" має мітку "розмовне":

Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Ненастье

  • Будет, наступает, собирается ненастье – на негоду (на сльоту, іноді розм. на чвирю) береться (кладеться, йдеться); занегоджується.
  • Наступило ненастье – настала негода (іноді розм. чвиря); пішли негоди; занегодилося; засльотилося (іноді розм. зниж. зачвирилося); сльоти взялися.

Словник 2008 року із міткою "діалектне":

чвиря -і; диал. нена́стье, непого́да, плоха́я пого́да Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.

Схоже що значення "негода" правильне, його можна використовувати для збагачення мови, але для ЗНО я б його не використовував.

3

Надійні джерела

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов):

надво́рі непого́диться (сльоти́ться), надво́рі чви́ря (пого́да) б’є.

него́да, непого́да, не́погі[о]дь, не́гі[о]дь (-годи), него́диця, (слякоть) сльота́ и (мн.) сльо́ти (р. сльот), (зап.) слота́, сло́ти, (диал.) слякота́, плю́та, чви́ря, пого́да, ум. него́дка, него́донька.

не(по)го́да була́, чви́ря би́ла.

Етимолоґічний словник української мови (том 6):

[чвир (друге значення)] <<заметіль, хуртовина•> Нед, Пі, [ чвuра, чвирк] «ТС.>> Нед, [ чвuря] <<Негода, сльота•>; - не зовсім ясне; мо­жливо, пов'язане із звуконаслідувальним чв:Іркати (див.).

Корпус української мови:

"А постать її прибила чвиря."

"Знаєте - чвиря на глухім шляху."

"Зима в п'ятім році нової ери була хора, бо довго не було снігу, а була чвиря."

Цитати з творів Хвильового "Лілюлі" та "На глухім шляху".

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):

Чви́ря, -рі, ж. Ненастье. До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі. О. 1862. X. 117.

Менш надійні, але не менш помічні джерела

Сайт горох:

ЧВИ́РЯ Негода. Приклади:

Ішла жура осінньої чвирі. Над міськими болотами шкульгали дощі – холодні й нудні. (М. Хвильовий)

Образно. Риплять тачанки дощів і тріскотять кулемети чвирі. (М. Хвильовий)

Обережний висновок

Хоч ми й бачимо, що це слово у літературі вживав переважно Хвильовий (а ще якийсь або якась невідомий/а "О" зі словника Грінченка), маємо достатньо посилань на авторитетні джерела з зазначенням цього слова. Вважаю, що можна вживати у ЗНО.

Відступ

Забування радянськими лінґвістами, що складали СУМ-11, окремих слів української мови, небажання або неможливість вказати їх у тлумачному словнику навіть як "застарілі" - окрема тема для окремих запитань і обговорення. Маємо також почекати, коли у СУМ-20 з'явиться літера Ч, і подивимось, чи там знову з'явиться це слово, а чи доведеться шукати наступного тлумачного словника.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.