4

Згідно з Вікіпедією,

Плеона́зм (від грец. πλεονασμός — надлишок, надмірність) — надлишковість засобів, що використовуються для передачі лексичного чи граматичного змісту висловлювання. Плеоназм як властивість тексту є протилежністю еліпсису і виявляє себе у повторенні чи синонімічному дублюванні лексем (лексичний плеоназм) або граматичних форм (граматичний плеоназм), а також у надто багатослівній передачі змісту, який може бути висловлено коротше.

Зрозуміло, що вираз "смертельно вбитий труп загиблого мерця" - мовна помилка. А як бути з відносно новими утвореннями?

Новітній онлайновий словник української мови (2013—2018) надає таке тлумачення слова сайт:

сайт, -у, чол. Те саме, що веб-сайт.

веб-са́йт, -у, чол. Сукупність взаємопов'язаних посиланнями та змістом веб-сторінок, опублікованих та підтримуваних певною особою, групою осіб чи організацією з метою поширення чи обміну інформацією; сайт.

Якщо врахувати, що Веб (англ. web , «павутина») — інтернет-простір, то вислів інтернет-сайт видається плеоназмом. Тим не менш, на таку сполуку можемо натрапити в інтернет-виданнях. Чи відноситься сполучення інтернет-сайт до негативних мовних явищ, чи стало унормованим, як, наприклад, експонат виставки?

  • А «веб-сайт» Ви теж розглядаєте як кандидат в плеоназми (чи лише «інтернет-сайт»)? – Sasha Mar 30 '18 at 11:15
  • 3
    @Sasha, як на мене, розглядала би, тому що назва сайт, на відміну від англійської, в українській мові може стосуватися лише інтернет-простору. Але (на жаль) слово "веб-сайт" є у словнику)) – Oksana Çeliker Mar 30 '18 at 17:48
5

Про запозичення зі звуженим значенням

Будь-яка мова має запозичення. Але часто трапляється, що запозичене слово має значно вужчий спектр значень, ніж воно мало в тій мові, звідки воно взято (або навіть якесь доволі специфічне значення, непритаманне мові-джерелу). Наприклад, анонс — попереднє/завчасне оголошення про щось (у той час як у французькій це просто повідомлення про щось, не обов'язково попереднє), репарація — відшкодування збитків, завданих державі, що перемогла у війні, за рахунок переможеної держави, яка розв'язала війну (а латиною reparatio — це будь-яке відновлення, без військової специфіки) тощо. Чому так трапляється — по-моєму очевидно: мова, що запозичує слово, вже може мати слова/вирази для загального вжитку, а от для якогось конкретного підзначення — ще не мати.

Однак, якщо якесь слово запозичене зі звуженим значенням, я не впевнений, що використання при ньому додаткових слів — аналогічних тим, що були потрібні у мові-донорі через широке значення слова-оригінала там (але теоретично непотрібні у мові-акцепторі через вузьке значення тут) — можна вважати дійсними плеоназмами. Звісно, чим далі мови віддаляються одна від одної і чим більш втрачає запозичене слово зв'язок зі словом-оригіналом, тим недоречніше можуть виглядати такі уточнення — але на початковому етапі, коли слово тільки-но засвоєне мовою, використання в ній сполук, притаманних мові-оригіналу, по-моєму, доволі природнє. Навіть при давно запозичених словах ми іноді зберігаємо (вже начебто непотрібні) уточнення, наприклад, «військова репарація», «церковна інквізиція» тощо.

Англійською site — це вього навсього місце/місцеположення/локація (не обов'язково в Інтернеті, а в Інтернеті, у фізичному світі (в місті, на природі тощо) тощо). Хоча й англійською web- і internet- перед словом -site можуть опускаюти, але там ці уточнення доволі значимі. Не дивно, що їх автоматично вживають і в українській мові.

Про неточність означень у словнику

Також, оскільки слово «сайт» доволі нове в українській мові, не слід розраховувати, що його означення в тлумачних словниках будуть на 100 відсотків точними.

Фактично, хоч словники можуть це наразі не зазначати, але сторінка і сайт (сайт — це певна сукупність сторінок) можуть бути не лише в Інтернеті. Зокрема сторінка і сайт можуть бути доступними лише в локальній мережі. Наприклад, деякі організації мають внутрішні сайти для службового користування, але з метою недопущення витоку інформації ці сайти можуть бути недоступними ззовні (а робоча мережа може бути взагалі непід'єднаною до Інтернету). Тобто буває «інтернет-сайт» (сайт, доступний із майже будь-якого місця світу) і «інтранет-сайт» (сайт, доступний лише в локальній мережі).

Щодо частинки веб-, то через вищезгадане явище можливого звуження/корегування значення в запозиченнях, я не можу точно сказати, чи має насправді ця частинка якусь (можливо, малозрозумілу широкому загалу, але значиму в професійних колах) роль у слові «веб-сайт» чи ні. Бо я не знаю, еквівалентом якого, власне, англійського вислову є українське «веб»: або це просто «web» (тобто павутиння), або це саме «worldwide web» (тобто всесвітнє павутиння). У другому випадку буде, мабуть, те саме, що й з частнкою «інтернет-» — сайти зможуть бути «веб-» і «не веб-»; у першому ж, здається, «веб-сайт» і «сайт» будуть точнісінько одним і тим самим. (Однак навіть у цьому випадку я не впевнений, що «веб-сайт» можна назвати плеоназмом. Фактично все вирішиться практикою у майбутньому: (1) або слово «сайт» настільки відірветься від англійського «site», що частинка «веб-» стане йому абсолютно непотрібною і навіть вважатиметься помилкою; (2) або слово «сайт» розширить своє значення (якщо не до рівня англійського «site», то хоч принаймні стане ширшим за «веб-сайт»); (3) або залишиться статус-кво (ані формальне обґрунтування ролі частинки «веб-» не з'явиться, ані вплив англійської мови не зникне.)

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.