3

"Магазин" є в Сучаному тлумачному словнику української мови і, загалом, вважається синонімом "крамниці". Але знайшла роздум, що слово «магазин» частіше вживалося в українській мові у значенні «склад»: «На самім кінці Борислава... стояв великий магазин, де складували земний віск» (І. Франко) та ін. Під впливом російської мови це слово почали широко вживати в розумінні «крамниця». При чому, "крамниця" взагалі досить рідко вживають...

2

Згідно з Б. Д. Антоненко-Давидовичем — магазин, то більше синонім до слова комора.

§33. Магазин, крамниця, крамничка

У сучаснiй українськiй офiцiйнiй i дiловiй мовi слово магазин замiнило всi iншi синонiми, широко вiдомi в класичнiй лiтературi й живому мовленнi, де, якщо й траплялося слово магазин (або гамазин, гамазей, гамазея, гамазiя), то далеко в вужчому значеннi. Цi слова означали не будiвлю для продажу, а велику комору на зерно („Пiдпалюють гамазини з хлiбом“. — О. Стороженко ) або комору на рiзне начиння, знаряддя, продукти („Рушниць, мушкетiв, оружжин наклали повнi гамазеї“. — I. Котляревський; „На самiм кiнцi Борислава... стояв великий магазин, де складували земний вiск“. — I. Франко).

Заклад, де продають харчi або якiсь iншi припаси й речi, незалежно вiд розмiру його й асортименту краму, в класичнiй лiтературi й народнiй мовi називали й називають крамницею: „Завiв крамницю з тютюном“ (I. Нечуй‑Левицький); „Ще сонце не зайшло, а вже крамницi почали зачинятись“ (М. Коцюбинський); „Лелiя спинилась бiля одної дуже великої крамницi, там в освiтленому вiкнi стояло багато квiтiв“ (Леся Українка). Крамницi, де продають спецiальнi вироби, мають теж свої назви: книгарня, де продають лiтературу, цукерня, де продають солодощi, тощо („Перед дверима цукернi ще помацався за кишеню, чи є грошi“. — Л. Мартович).

Якщо мовиться про дрiбну сiльську крамницю, вживають зменшеного iменника — крамничка, вiдповiдно до росiйського слова лавка: „Якiв зайшов до кума в крамничку“ (Марко Вовчок).

Навряд чи є потреба замiняти всi цi слова одним-однiсiньким словом магазин, бо таким способом збiднюється багата на рiзноманiтну лексику українська мова.

3

Вікіпедія переадресовує на Крамницю, проте дає варіант магазин як додатковий.

Магазин — об'єкт торгівлі, розташований в окремій капітальній споруді або приміщеннях іншої капітальної споруди або тимчасової споруди некапітального типу або їх частинах

Натомість у нас є свій термін крамниця, який не є русизмом.

А ось щодо походження:

Слово «магазин» утворено від арабського слова, яке у множині означає «комори», «склади». У цьому ж сенсі це слово потрапило з французької мови (magasin, magazin) в українську. Поступово змінило своє смислове навантаження, витіснивши слово «лавка».

Тож так, це не стільки русизм, скільки запозичене слово, але загальновживане. Як і маркет.

1

Доповнення до про походження

ЕСУМ

крам «предмет торгівлі (звичайнофабричного виробництва), товар», кра­мар, крамаренко, крамариха, крама­рівна, [крамарня] «крамниця» Г, Ж, крамарство, крамарчук, [крамарщик] «крамар» Л, [крамарщина] «дрібний то­вар» Ж. [крамщина] «тс.» Ж. [крамина, крамнина] «тканина фабричного вироб­ництва», крамниця, [крамарний] «тор­говий» Я, крамарський, крамний, крам­ничний, [крамовий] «крамний», [крам­ський] «тс.», крамарювати, крамува­ти, ст. крамъ (1460), крамныи (1388);

російська [крам] «дрібний товар», білоруська крама «лавка, крамниця», ст. крамъ (1582), крамныи (1338), польська kram «крамниця; (ст.) крам», чеська, словацька krám «крамниця», вл. klamy «тс.», нл. kšamy «дрібні товари; крамниця», ст. kramy «тс.», полаб. krom «крам», слн. krâm «крамар­ські товари»;

запозичення з німець­кої мови, можливо, частково за поль­ським посередництвом; свн. krām(e) «крамниця, ятка; розіслане сукно, то­вар», двн. crām «ятка», снн. krām(e) «полотняна покрівля ятки», тол. kraam «крам; крамниця» походять від пгерм. *krama- «покрівля, яку мандрівні купці напинали над своїм возом»; спроба ви­вести п. kram з пд.‑сл. храм (Brückner 264; Веrn. І 606) безпідставна.


магазин «крамниця; комора; склад; частина апарата або приладу (найчастіше зброї); [додаткові рамки у вулику ЛексПол]», [магазин] «колгоспна ко­мора» Па, [магазін] «магазин; колгоспне приміщення для зерна, амбар; скляний резервуар лампи, в який наливають гас» Л, [маказин] «колгоспне примі­щення для зерна, амбар» Л, Па, магази­нер «власник крамниці; продавець у крамниці», магазинка «рушниця з мага­зином», магазинник «комірник»;

російська, болгарська магазин, білоруська магазін, польська magazyn «магазин; ілюстрований журнал», чеська словацька magazin «універмаг; ілюстрований жур­нал», вл. magacin «магазин, склад, депо», македонська магазин «склад, магазин; журнал», схв. магазӣн, магацӣн «тс.», слн. magazín «склад; депо; магазин»;

через по­середництво західноєвропейських мов (нім. Magazín, фр. magasin, іт. maggazzino «магазин, склад», пор. також ісп. ст. magacén «тс.») запозичено з арабської; араб. mahā́zin є формою множини від mahzū́n «склад», похідного від házaпa «він зібрав, нагромадив»

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.