5

Побачила на різних сайтах такі формулювання: "Картини хворіб і лікування" (Клініка Піраварт), "5 хворіб, в боротьбі з якими корисно пити каву" (Українські новини) та "Перелік інфекційних хвороб людини" (Вікіпедія), "Симптоми хвороб - зовнішні ознаки захворювань від А до Я" (Eurolab). Теоретично мало б бути чергування хвороба - хворіб за аналогією дорога - доріг і ця форма мала б бути правильною.

Отже, то яка із форм є правильною: хвороб чи хворіб? Що зумовило широке використання помилки?

  • Мені здається суттєвою відмінністю між «дорога» і «хвороба» те, що в «дорога» оце «-ог-» — це частина кореня, а в «хвороба» — суфікс «-об-» («хворіти»; аналогічно «жалоба», «шаноба», «злоба», «худоба», «знадоба») — але підтвердження не бачив. – Sasha Mar 23 '18 at 20:21
  • @Sasha цьікаво, шчо згаданиь ві відповідьі словник не маье множини дльа «аналоґічних слі». – stegetsj May 20 at 13:10
6

У Словниках онлайн (Орфографічний словник) знаходимо:

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний - хвороба, хвороби.
Родовий - хвороби, хвороб.
Давальний - хворобі, хворобам.
Знахідний - хворобу, хвороби.
Орудний - хворобою, хворобами.
Місцевий - хворобі, на/у хворобах.
Кличний - хворобо, хвороби.

Отже, правильно: Р. В. мнж. слова "хвороба" - хвороб.

Також знаходимо у Культура \ Мова \ Проблеми мови таке:

2.??? хвороб чи хворіб

В сполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле- (т.зв. "повноголосся": голос, мороз, шелест, очерет) о, е переходять в і:

1) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду (здебільшого з рухомим наголосом) і в похідних від них іменниках на -к(а) зі значенням зменшеності: борода- борід- борідка, голова- голів- голівка (і головка- з іншим значенням), сторона- сторін- сторінка. 2) у родовому відмінку множини іменників здебільшого середнього роду й відповідних зменшених іменниках: болото- боліт- болітце, ворота- воріт- ворітця, долото- доліт- долітце, але: дерево- дерев- деревце, джерело- джерел- джерельце;

Винятки: a. поріг, моріг, оборіг, сморід;

Чергування о, е з і не відбувається:

О, е в закритому складі не переходять в І 1) у повноголосних формах -оро-, -оло- ере-, -еле зі сталим наголосом іменників переважно жіночого роду, від яких немає зменшених форм з і: колоди -колод (колодка), долоні - долонь (долонька); сороки - сорок, огорожі - огорож, нагорода - нагород

Іменник "хвороба" -ж.р.,сталий наголос,"О, е в закритому складі не переходять в І 1) у повноголосних формах -оро-, -оло- ере-, -еле зі сталим наголосом іменників переважно жіночого роду, від яких немає зменшених форм ".

А помилково вживають, тому що, відміняють за аналогією до "боліт, воріт" і інших, не враховуючи інших мовних нюансів.

  • Але ж «дорога» теж має бути під тим самим правилом, що й «хвороба», хіба ні? – Sasha Mar 23 '18 at 20:15
  • але ми тоді не можемо сказати "дорог". А за автором відповіді кажемо "хвороб". Чи я не правильно зрозуміла? – Oksanka S. Mar 23 '18 at 20:17
  • До речі, те, що Ви цитуєте з «Культура \ Мова \ Проблеми мови» — це фактично «Правопис» — тож, може, варто прямо туди посилання надати, а не на «Культура \ Мова \ Проблеми мови» (але там усе заплутане, це не єдиний пункт, що має стосунок на нашого питання)? – Sasha Mar 23 '18 at 20:25
  • 2
    дорога - у пестливі формі мало б бути "дорожка" за цією аналогією. Але за законом відкритого складу"дорожька" "о" через стадію дифтонгізації переходить в "і".-доріжка-доріг. Цього не маємо у слові "хвороба", оскільки -оро-це повноголосся, а не "о", яке походить з ь(йор). Тому до слова "дорога" не можемо це правило достосувати Купчинська З., Пілецький В. Історична граматика української мови – Iva_ukr Mar 23 '18 at 20:27
  • Цьікаво, шчо при цьому Польська, де також ті зміни з о на вже у, маьу зміну, тобто choroba > chorób (чит. ьак хороба > хоруб). До того ж, цитата мовить про пньа, а не родового відмінку, цебто нема заперечень і не бачу сенсу в тому, чому відповідь затверджена, до того ж: особа > осіб. – stegetsj May 20 at 13:04
1

Правопис [2019] наводить хвороб.

б) назви почуттів, хвороб: …

Саме правило:

Відхилення в чергуванні О — І, Е — І

  1. Є багато позицій, коли чергування о, е з і у відкритих і закритих складах немає всупереч наведеним правилам:

    1. у групах -оро-, -оло-, -ере- о, е переходять в і:

      • у родовому відмінку множини іменників жіночого роду (здебільшого з рухомим наголосом) і в похідних від них іменниках на -к-(а) зі значенням зменшеності: борода́ — борі́д — борі́дка, борона́ — борі́н — борі́нка, голова́ — голі́в — голі́вкаголо́вка — з іншим значенням), сторона́ — сторі́н — сторі́нка, череда́ — чері́д — чері́дка;

      • у родовому відмінку множини іменників здебільшого середнього роду й відповідних іменниках зі значенням зменшеності: боло́то — болі́т — болі́тце, воро́та — ворі́т — ворі́тця, долото́ — долі́т — долі́тце, але: де́рево — дере́в — деревце́, джерело́ — джере́л — джере́льце;

    1. о, е наявні в закритому складі:

      • у повноголосних формах -оро-, -оло- зі сталим наголосом іменників переважно жіночого роду: коло́д (коло́дка), доло́нь (доло́нька), соро́к, огоро́ж, моро́к, нагоро́д (від них немає зменшених форм з і). Але: дорі́г, дорі́жка, корі́в, корі́вка, бері́з, бері́зка (проте бере́зка — виткий бур’ян);
  • 1
    Але далі йде 5) о, е наявні в закритому складі: ... б) у повноголосних формах -оро-, -оло- зі сталим наголосом іменників переважно жіночого роду: коло́д (коло́дка), доло́нь (доло́нька), соро́к, огоро́ж, моро́к, нагоро́д (від них немає зменшених форм з і). Але: дорі́г, дорі́жка, корі́в, корі́вка, бері́з, бері́зка (проте бере́зка — виткий бур’ян); в) у родовому відмінку множини деяких іменників переважно жіночого роду: будо́в, вод, істо́т, осно́в, підпо́р, проб, субо́т, топо́ль, шкод; леле́к, меж, озе́р, потре́б, але: осі́б, підкі́в; – Paul Gor Jun 20 at 17:07

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.