10

Кожен у своєму житті давав згоду на щось, погоджувався з кимось. В українській мові для цього існує два слова — згідний та згодний, які нібито є абсолютними відповідниками. Але деколи, все-таки, ми не можемо вживати слово "згодний" — "...згідно з законом" чи "...згідно з наказом". Чи може слово "згодний" таки не варто вживати? У яких випадках доцільно вживати "згодний" та "згідний"? І чи можна використовувати слово "згоден"?

1
  • Шукайте слова для перевірки, однокореневі слова. Наприклад, справи погоджують (а не «погіджують»), рішення узгоджують (а не «узгіджують»), отримують згоду (а не «згіду»). Sep 13 '21 at 18:38
12

Від Лесі до Андруховича або від Лесі до Шкляра.

І все це через Довженка.

1. Згідний

  1. Те саме, що зго́дний. Я не згідна з тим, щоб для розуміння чиїх-небудь віршів треба знати життєпис автора (Леся Українка); Перед тим як попрощатися, він завжди підходить до неї з винуватим виглядом, знявши шапку і намагаючись здаватися в усьому з нею згідним, промовляє одну й ту ж фразу: “Ну, прощай, стара!” (О. Довженко); Я згідний відносно Пряшева, але в ньому мені довелося намотати безліч кругів навколо автовокзалу, і це був майже розпач (Ю. Андрухович).
  2. з чим. Відповідний до чого-небудь. – Головна річ: .. поставити питання і дати на нього відповідь, згідну зі звісними нам фактами (І. Франко);
  3. діал. Придатний, корисний. До того дожурюся, що не згідна буду ні людям, ні собі (Ганна Барвінок).

2. Згодний

  1. Який дає, виявляє згоду (у 1 знач.). [Паріс:] Слухай, сестро, як ти мене затримала для того, щоб я такі слова приймав від тебе, то я на те не згоден (Леся Українка); Він повернувся швидко і повідомив, що генерал згодний прийняти делегацію (Ю. Смолич); // у знач. вставн. сл. – Ви недооцінюєте нашу скромну працю. Так, вона брудна, згоден, але я ще ні на кого не впливав силовими методами (В. Шкляр).
  2. з ким – чим. Який має однакові з кимось погляди, дотримується того самого способу дії; солідарний з ким-небудь у чомусь. [Павло:] Якщо Яким згоден у речах з Терешком, то я становлю парубоцтву відро горілки (М. Кропивницький);

Висновок

Отже, за найновішим повним тлумачним СловникомУМ-20, всі три слова (згідний, згодний і згоден) є літературними, ними можна користуватися без засторог.

Коментар

Абсолютними відповідниками ці слова є тільки по першому значенню, але, як ви слушно завважили, у значенні відповідності до чого-небудь "згодний" використовувати не можна.

10

Обидва слова присутні у Словнику української мови online. Томи 1-8

ЗГОДНИЙ, ЗГОДЕН 1. Який дає, виявляє згоду (у 1 знач.).Наш воротар тільки мовчки потакував, – ми були згодні на все (Ю. Яновський); Родичі переказали, що Лукіян Середа згоден віддати за Грицька дочку (А. Головко); 2. з ким – чим. Який має однакові з кимось погляди, дотримується того самого способу дії; солідарний з ким-небудь у чомусь. Якщо Яким згоден у речах з Терешком, то я становлю парубоцтву відро горілки (М. Кропивницький);

ЗГІДНИЙ 1. Те саме, що зго́дний. Я не згідна з тим, щоб для розуміння чиїх-небудь віршів треба знати життєпис автора (Леся Українка) 2. з чим. Відповідний до чого-небудь. – Головна річ: .. поставити питання і дати на нього відповідь, згідну зі звісними нам фактами (І. Франко)3. діал. Придатний, корисний.

Можемо використовувати обидва слова.

2

Олександр Пономарів

Валентина Олексіївна хоче з'ясувати, як правильно казати: я згідна чи я згодна.

У такому випадку кажемо: я згоден або я згодний, я згодна. А у вислові копія з оригіналом згідна вживаємо саме цієї форми.

Джерело

Відповідні висновки можна також зробити з джерела нижче.

Великий тлумачний словник української мови. Бусел. 2005.

Згідний

  1. Те саме, що згодний.
  2. До чого і з чим.
  3. Придатний, корисний.

Згодний

  1. Який дає, виявляє згоду у 1 значенні.
  2. Який має однакові з кимось погляди, дотримується того самого способу дії.

Якщо дослідити Етимологічний словник української мови А-Г. Том 1. 1982 рік, то там теж можна побачити різницю. Тобто слова мають певне спільне значення, але й одночасно мають своє.

Сторінка 544.

Год.

Згідний - згодний, відповідний, придатний.

Згодний - який дає згоду, придатний.

Подібність можна також побачити і в парі годний та гідний. Які мають різні і дещо схожі значення.

Не зміг знайти різницю в значенні слів згоден і згодний. Але знайшов цікавий текст щодо цього який може щось пояснити.

Українська граматика 1917 року

Прикметник. 278. Первісно відміняли ся, як речівники і кінчали ся в номінативі одн. м. р. на ъ, в ж.р. на а, в серед. р. на о: здоров(ъ), здоров-а, здоров-о, повен (плънъ), повн-а, повн-о і відміняли ся як іменники муж. або жін. роду. Така деклінація прикметників зві ся іменною, відрізняючись від займенникової, якої кінцівки постали з кінцівок відмінків ї, я, є: здоров-ъ+ї=здоровий, здоров-а+я=здоров-а, здоров-о+є=здоров-е.

Іменна деклінація за часи прадавні вже вийшла з ужитку, замінившись займенниковою, але багато форм її залишило ся в язиці і вживає ся або як прикметники, або як прислівники.

1
  • Ділова українська мова, на відміну від літературної, зобов'язує уникати суржику і для кожного окремого випадку вживати влучні українські відповідники і я навів вам приклади: копія з оригіналом не згідна, а збігається; однакові документи тотожні. Aug 29 '21 at 8:21

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.