7

Кожен у своєму житті давав згоду на щось, погоджувався з кимось. В українській мові для цього існує два слова — згідний та згодний, які нібито є абсолютними відповідниками. Але деколи, все-таки, ми не можемо вживати слово "згодний" — "...згідно з законом" чи "...згідно з наказом". Чи може слово "згодний" таки не варто вживати? У яких випадках доцільно вживати "згодний" та "згідний"? І чи можна використовувати слово "згоден"?

2
  • Шукайте слова для перевірки, однокореневі слова. Наприклад, справи погоджують (а не «погіджують»), рішення узгоджують (а не «узгіджують»), отримують згоду (а не «згіду»). Sep 13 at 18:38
  • А от людей ошукують негідники. І мову спаплюжують також вони. Sep 13 at 18:39
10

Від Лесі до Андруховича або від Лесі до Шкляра.

І все це через Довженка.

1. Згідний

  1. Те саме, що зго́дний. Я не згідна з тим, щоб для розуміння чиїх-небудь віршів треба знати життєпис автора (Леся Українка); Перед тим як попрощатися, він завжди підходить до неї з винуватим виглядом, знявши шапку і намагаючись здаватися в усьому з нею згідним, промовляє одну й ту ж фразу: “Ну, прощай, стара!” (О. Довженко); Я згідний відносно Пряшева, але в ньому мені довелося намотати безліч кругів навколо автовокзалу, і це був майже розпач (Ю. Андрухович).
  2. з чим. Відповідний до чого-небудь. – Головна річ: .. поставити питання і дати на нього відповідь, згідну зі звісними нам фактами (І. Франко);
  3. діал. Придатний, корисний. До того дожурюся, що не згідна буду ні людям, ні собі (Ганна Барвінок).

2. Згодний

  1. Який дає, виявляє згоду (у 1 знач.). [Паріс:] Слухай, сестро, як ти мене затримала для того, щоб я такі слова приймав від тебе, то я на те не згоден (Леся Українка); Він повернувся швидко і повідомив, що генерал згодний прийняти делегацію (Ю. Смолич); // у знач. вставн. сл. – Ви недооцінюєте нашу скромну працю. Так, вона брудна, згоден, але я ще ні на кого не впливав силовими методами (В. Шкляр).
  2. з ким – чим. Який має однакові з кимось погляди, дотримується того самого способу дії; солідарний з ким-небудь у чомусь. [Павло:] Якщо Яким згоден у речах з Терешком, то я становлю парубоцтву відро горілки (М. Кропивницький);

Висновок

Отже, за найновішим повним тлумачним СловникомУМ-20, всі три слова (згідний, згодний і згоден) є літературними, ними можна користуватися без засторог.

Коментар

Абсолютними відповідниками ці слова є тільки по першому значенню, але, як ви слушно завважили, у значенні відповідності до чого-небудь "згодний" використовувати не можна.

6

Обидва слова присутні у Словнику української мови online. Томи 1-8

ЗГОДНИЙ, ЗГОДЕН 1. Який дає, виявляє згоду (у 1 знач.).Наш воротар тільки мовчки потакував, – ми були згодні на все (Ю. Яновський); Родичі переказали, що Лукіян Середа згоден віддати за Грицька дочку (А. Головко); 2. з ким – чим. Який має однакові з кимось погляди, дотримується того самого способу дії; солідарний з ким-небудь у чомусь. Якщо Яким згоден у речах з Терешком, то я становлю парубоцтву відро горілки (М. Кропивницький);

ЗГІДНИЙ 1. Те саме, що зго́дний. Я не згідна з тим, щоб для розуміння чиїх-небудь віршів треба знати життєпис автора (Леся Українка) 2. з чим. Відповідний до чого-небудь. – Головна річ: .. поставити питання і дати на нього відповідь, згідну зі звісними нам фактами (І. Франко)3. діал. Придатний, корисний.

Можемо використовувати обидва слова.

2

Олександр Пономарів

Валентина Олексіївна хоче з'ясувати, як правильно казати: я згідна чи я згодна.

У такому випадку кажемо: я згоден або я згодний, я згодна. А у вислові копія з оригіналом згідна вживаємо саме цієї форми.

Джерело

Відповідні висновки можна також зробити з джерела нижче.

Великий тлумачний словник української мови. Бусел. 2005.

Згідний

  1. Те саме, що згодний.
  2. До чого і з чим.
  3. Придатний, корисний.

Згодний

  1. Який дає, виявляє згоду у 1 значенні.
  2. Який має однакові з кимось погляди, дотримується того самого способу дії.

Якщо дослідити Етимологічний словник української мови А-Г. Том 1. 1982 рік, то там теж можна побачити різницю. Тобто слова мають певне спільне значення, але й одночасно мають своє.

Сторінка 544.

Год.

Згідний - згодний, відповідний, придатний.

Згодний - який дає згоду, придатний.

Подібність можна також побачити і в парі годний та гідний. Які мають різні і дещо схожі значення.

Не зміг знайти різницю в значенні слів згоден і згодний. Але знайшов цікавий текст щодо цього який може щось пояснити.

Українська граматика 1917 року

Прикметник. 278. Первісно відміняли ся, як речівники і кінчали ся в номінативі одн. м. р. на ъ, в ж.р. на а, в серед. р. на о: здоров(ъ), здоров-а, здоров-о, повен (плънъ), повн-а, повн-о і відміняли ся як іменники муж. або жін. роду. Така деклінація прикметників зві ся іменною, відрізняючись від займенникової, якої кінцівки постали з кінцівок відмінків ї, я, є: здоров-ъ+ї=здоровий, здоров-а+я=здоров-а, здоров-о+є=здоров-е.

Іменна деклінація за часи прадавні вже вийшла з ужитку, замінившись займенниковою, але багато форм її залишило ся в язиці і вживає ся або як прикметники, або як прислівники.

2
  • Копія з оригіналом збігається, документи тотожні. Aug 9 at 0:23
  • Ділова українська мова, на відміну від літературної, зобов'язує уникати суржику і для кожного окремого випадку вживати влучні українські відповідники і я навів вам приклади: копія з оригіналом не згідна, а збігається; однакові документи тотожні. Aug 29 at 8:21

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.