0

Помітила, що деякі пишуть "говорити на українській", а деякі "говорити по українській". Як правильно?

  • Якщо ж Вас влаштовують відповіді і Ви їх приймаєте, ставте, будь ласка, прапорець "✔". Таким чином збільшується рейтинг. Дякую за розуміння! – Oksanka S. Mar 21 '18 at 14:38
  • @ОксанкаСтрус ви можете зайти на сторінку користувача і прочитати коли він останній раз був на сайті. Зараз у AlinaRomanyuk написано Last seen 48 mins ago. Тобто вона ще не побачила відповіді;) – Yola Mar 21 '18 at 14:44
4

На сайті Мова - ДНК нації картинка коротка відповідає на Ваше питання:enter image description here

В Довіднику М.Волощак "Неправильно-Правильно"

Розмовляти на українській мові - Розмовляти українською мовою

4

Словник української мови 1970-1980 рр. подає такий варіант:

ПО-УКРАЇНСЬКИ, присл. Те саме, що по-українському.

Між собою часто ми говорили, що є сім'я Косачів, де дітей виховують по-українськи, і що в цій сім'ї є така чудова поетеса (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 503).

На сайті Мова - ДНК нації подають таку інформацію:

Говорімо українською, по-українськи, по-українському. "Говорити на українській" - калька.

Олександр Авраменко у Сніданку з 1+1 вважає, що:

"говорити по-українськи" - правильна конструкція, але рідковживана;

"говорити по-українському" - теж можлива конструкція, але у використанні "не ідеальна"

"говорити українською" - найпоширеніший варіант і науковець радить використовувати саме його.

  • 1
    «Те саме, що по-українському» — тут би дуже пасувала інформація про те, що значить «по-українському» (що це слово має відразу два значення: «як в українців, за звичаєм українців» і «українською мовою»). – Sasha Mar 21 '18 at 15:00
3

«Говорити українською (мовою)» — найпоширеніший нині варіант.

«Говорити по-українськи» і «говорити по-українському» (але не «говорити по українській») теж уживаються, але:

  • значно рідше;
  • ці вирази теоретично можуть позначати одну з двох речей: або, власне, «говорити українською мовою», або в широкому сенсі «говорити як українець» (що би саме це не мало на увазі: стиль, спосіб мислення абощо). Тож якщо мається на увазі саме мова спілкування (а не щось більш загальне), то варіант «говорити українською (мовою)» дозволяє уникнути неоднозначності.

«Говорити на українській (мові)» теж колись казали, але такий варіант фактично майже застарів. «Негайно-ж повинні бути приняті міри, щоб у всіх радянських установах була потрібна кількість урядовців, володіючих українською мовою й щоб на далі всі службовці вміли говорити на українській мові», — писав Володимир Винниченко у 1920, але зараз такий варіант («говорити на якійсь мові») не згадується навіть у словниках. Єдиний випадок, коли іменник «мова» все ще вживається з прийменником «на» — це з дієсловами типу «перекладати» («перекладати на українську мову»), в яких мова виступає наче не «місцем перебування» (місцевий відмінок), а «місцем призначення» (знахідний відмінок), але хоч з ними використання «на якусь мову» все ще нормативне, але й з ними варіант «якоюсь мовою» починає відігравати все більшу роль.

«Говорити по-українській» узагалі вийшло з використання. Хоча такий варіант уживав зокрема Іван Нечуй-Левицький («Він привітався до гостей по-українській»; «Софія Леонівна й справді згодом потім нахапалася слів на селі й навчилась таки добре говорити по-українській»; «По-українській говорять пани й батюшки і пани-католики, котрі тутечки навіщось звуть себе поляками, і жиди, бо в тутешніх католиків-панів та дідичів, в тутешніх жидів свій рідний язик — є тільки український»), але зараз він сприймається не те що як застарілий, а навіть як неграмотний.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.