0

Чи правильно використовувати фемінітиви в науковому стилі? Наприклад, в науковій роботі? У ЗМІ вже активно застосовуються слова типу «лікарка», «мисткиня», «професорка» (https://tsn.ua/video/video-novini/u-kaliforniyi-mistkinya-obshila-unitaz-z-aksesuarami-vid-luyi-vittona.html), але жоден словник, здається, назв професій в жіночому роді не зафіксував. То як бути? Я знаю, що фемінітиви використовують. Але запитання про їх доцільність в наукових роботах! Питання це гостро стоїть перед написанням курсової роботи, адже різні науковці дотримуються різної думки.

marked as duplicate by bytebuster Mar 21 '18 at 0:20

This question has been asked before and already has an answer. If those answers do not fully address your question, please ask a new question.

  • Я знаю, що фемінітиви використовують. Але запитання про їх доцільність в наукових роботах! Питання це гостро стоїть перед написанням курсової роботи, адже різні науковці дотримуються різної думки. – Софія Гудич Mar 21 '18 at 6:57
  • Оскільки фемінітиви в українській мові переважають у розмовному стилі, публіцистичному та художньому, натомість не притаманні офіційно-діловому та науковому, то їх використовувати НЕ рекомендавано, адже слід дотримуватися ЧИННОЇ норми (!) в науковому та офіційно-діловому стилях мови. Отже, у курсових роботах НЕ варто використовувати фемінітивів. – Oksanka S. Mar 21 '18 at 8:57
2

Не зовсім так. Фемінітиви, зокрема і назви професій подаються у словниках. Наприклад, сучасний Словник української мови:

ЛІ́КАРКА, и, ж. Жін. до лі́кар.

Стара мати кидається .. до лікарки, то знов поспішається до знахарки (Марко Вовчок)

МИСТКИ́НЯ, і, ж. Жін. до мисте́ць.

Обдарувала музей відома мисткиня Катерина Росандіч-Кричевська, дочка Василя Кричевського (О. Шугай)

Щодо давніших, то Словарь української мови в 4-х тт. за ред. Б. Грінченка теж містить фемінітиви (хоч створений у 1907-1909 рр.):

Професорка, ки, ж. Женщина-профессоръ. Желех. (т. 3, с. 487).

Слова такого ж типу є і в Словнику української мови в 11 тт. за ред. І. Білодіда (Т. 7, С. 333):

ПРОФЕ́СОРКА, и, ж., розм.

  1. Жінка-професор.

  2. заст. Дружина професора. Пані професорка (чоловік її вже став справжнім професором) надумала урядити в себе журфікси для молоді… (Л. Укр., III, 1952, 592).

Щодо використання фемінітивів у різних стилях, зокрема і в науковому, то у [Вікіпедії] подана інформація, до речі з покликанням на Довідник з культури мови: Посібник / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Вища школа, 2005. — С. 50-51., де вказано, що:

Більшість порадників і підручників рекомендують дотримуватися чинної норми в науковому та офіційно-діловому стилях мови:

У науковому і офіційно-діловому стилях іменники жіночого роду на означення професій вживаються рідко. У властивих їм мовних штампах спостерігаємо стійку традицію використання іменників чоловічого роду на позначення осіб жіночої статі.

Також ще натрапила на статтю Фемінітиви: потреба мови чи курйозна забаганка?, де повідомлено, що:

"Фемінітиви в українській мові переважають у розмовному стилі, публіцистичному та художньому, натомість не притаманні офіційно-діловому та науковому."

Проте, сьогодні утворення від іменників чоловічого роду назв жіночого є продуктивним. Оскільки для нас абсолютно нормальним є вживання паралельних форм - студент-студентка, філолог-філологиня, магістр-магістрантка та ін., то, ймовірно, що через деякий час такого типу лексеми увійдуть і в науковий стиль.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.