Сьогодні натрапила на таке слово, як лепський.
Словник української мови подає, що:
ЛЕ́ПСЬКИЙ, а, е, розм. Хороший, гарний.
Тож яка етимологія слова лепський?
Моя гіпотеза така: ймовірно походить від слова лепта — несок у яку-небудь суспільну справу. У такому випадку могло відбутись спрощення: лептський → лепський. Але тоді не сходиться саме значення, яке є доволі різним.
Етимолоґічниь словник української мови 3, сторінка 224:
ле́пський «хороший, гарний; [розумний Исслед. п. яз.]»;
запозичення з польської мови; п. [łebski] «розумний; чималий; хвацький; гарний, лепський». łepski «тс.» є похідим від łeb «голова», якому відповідає українське лоб; значення «гарний» розвинулося в польській мові внаслідок злиження з lepszy «кращий, ліпший».
Критенко Мовозн. 1969/1, 61; Онышкевич Исслед. п. яз. 244; Richhardt 73; Sławski 5 94; Brückner 309.
Див. ще лоб.
ле́пта «дрібна мідна монета у стародавній Греції; пожертвування або милостиня; вклад у яку-небудь суспільну справу»;
російське, білоруське ле́пта «тс.», др. лепта «грецька дрібна монета», лепѣта, польське lepton «тс.», болгарське ле́пта «пожертвування», схв. lȅpta «грецька дрібна монета», стсл. лєп(ъ)та «тс.»
через церковнословʼянську мову запозичено в давньоруську з грецької; гр. λεπτόν (мн. λεπτά) «дрібна мідна монета»утворене від λεπτός «тонкий, дрібнии», повʼазаного з дієсловом λέπω «знімаю оболонку, обдираю».
СІС 390; Фасмер 2 484; Преобр. 1 448; Горяев 185; Kopaliński 567; БЕР 3 365; Bern. 1 702; Mikl. EW 165; Meillet Études 187; Frisk 2 105—107.
Див. ще ле́пра. Пор. ла́пик, ла́поть, лепі́стка.
