2

Словник української мови каже, що:

Чарувати - Діяти, впливати на когось, щось чарами; чаклувати."

Чаклувати - Займатися чаклунством.

Чаклунство, відповідно ж - це за старовинними марновірними уявленнями — магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу.

Майже такі ж значення подані і в Українському тлумачному словнику, і на Офіційному сайті Української мови.

Отже, виходить, що це синоніми, але яка ж етимологія цих слів?

3

Продовжимо

ЕСУМ 6, 227

чакло (колосове) (бот.) «актея колосиста (чернесь), Actaea spicata L.» Нед, Mak; — не зовсім ясне; можливо, повʼязане з чаклува́ти, оскільки рослина викликає тяжке отруєння. — Нейштадт 252—253

чаклувати чарувати», [чакли́] «чари», [чаклівни́ця] «чарівниця» Нед, [чаклі́й] «чаклун», чаклування, чаклун, чаклунка, чаклунство; — специфічно українське утворення не зовсім ясного походження; реконструювалася (Потебня РФВ 1 266) первісна форма *шакловати, яка також не має достовірної етимології; можливо, основа цього слова тюркського походження, пор. тур. çakmak «забивати; викрешувати (вогонь); блискати; здогадуватися, кумекати».

280

чар «привабливість, чарівливість; чаклунство, чаклунське зілля», [чара́] «чари» Нед, ча́ри (мн.), [ча́рінь] «пішментні плями на обличчі вагітної жінки» Корз, [чарі́вка] «чарівниця», чарівни́к, чарівни́цтво, чарівни́ця, [чарови́на] «чаклунське зілля», [чаровни́к] «чарівник» Бі, [чарівки́й] «чарівний», чарівли́вий, чарівни́й, чарівни́цький, чарівни́чий, чарува́ти, [пречарови́тий] «чарівливий», ст. чароване;

російська, білоруська ча́ры (мн.), др. чаръ, польська czar, чеська, слн. čár, слц. čar, болгарська, македонська чар, схв. ча̂р, стсл. чаръ;

псл. čarъ/čara;

споріднене з лит. keraĩ (мн.) «чари, чаклунство», kerė́ti «чарувати, чаклувати», ав. ċāra- «засіб», перс. čār «тс.», čāra «засіб, допомога, хитрощі», дінд. kṛṇṓti «робить», karṓti «тс.», kṛtyā́ «дія, вчинок», ав. kərənaoiti «робить», кімр. peri «робити»; іє. *k"er- «тс.»; менш перекониві повʼязання псл. čarъ з грецькою κείρω «стрижу; рубаю; знищую» (Brückner PF 7, 177) або з грецькою κήρηξ «оповісник, провісник», лат. carmen «пісня, наспів», дінд. kīrtíṣ «слава, звістка» (Ильинский РФВ 61. 236—237) — Фасмер 4 317; …

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.