Допоможіть розібратися з вживанням цих слів: в першому джерелі вказано, що слова мають різний сенс, в другому - радять не вживати це слово, а от в Словнику це слово є.
Значення слів оточуючий і навколишній дуже близькі, проте є випадки, коли їх слід розрізняти. Зокрема, навколишній має ширшу сполучуваність. Наприклад, «навколишні люди, села, будинки, звуки, навколишня дійсність». У формі середнього роду, поєднуючись із займенником «все», слово навколишнє вживається як іменник. Цей іменник стосується всього, крім людей. Дієприкметник оточуючий у множині також може використовуватись як іменник. У таких випадках він стосується тільки людей. Синонімом до слова оточуючі може виступати спільнокореневий іменник оточення.
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть оточуючий на один з варіантів: навколишній, довколишній, навкружний; той, що оточує; присутні, близькі, прибічники; (світ) довкілля; (люди) оточення.
ОТО́ЧУЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до оточувати. Параскіца хрестилась та била поклони, а на обличчях оточуючої її жіноти малювався кислий вираз (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 277); Око від перевтоми закривається. Хворий втрачає контакт з оточуючим світом (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 99).
