8

Прочитала, що краще не вживати слово "існуючий", так як це калька з російської від "существующий". Але в словниках це слово є - то чи можна його вживати?

Всесвітній словник української мови

ІСНУ́ЮЧИЙ (перев. щодо абстрактних понять - який існує або існував).

Академічний тлумачний словник

ІСНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до існувати 1. Треба поліпшити існуючу систему контролю якості (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 2).

Onlinecorrector

Замініть існуючий на один з варіантів: наявний, нинішній, сучасний, — або підрядне речення.

  • 1
    Related: ukrainian.stackexchange.com/q/1262 – bytebuster Mar 13 '18 at 15:41
  • А "неіснуючий" тоді як ви пропонуєте перекласти? – Имя Фамилия Nov 30 '19 at 17:09
  • @ИмяФамилия ви́гаданий, нереа́льний, уявле́нний, химе́рний, живи́й лише́ у снах, уя́вний, незафіксо́ваний, відсу́тній, (у природі) невідо́мий, фраз. ме́ртвий ни́ні. – Yola Dec 2 '19 at 13:14
7

Більшість мовознавців, зокрема Олена Курило, Борис Антоненко-Давидович, Юрій Шевельов, Олександр Пономарів, Святослав Караванський, радили й радять уникати активних дієприкметників на -ачий, -учий, оскільки вони є невластивими українській мові. Варіанти на різні випадки передачі змісту вислову пропонуються тут. На блодзі Філологічні викрутаси наведено кілька відповідників до дієприкметника існуючий:

НЕПРАВИЛЬНО — ПРАВИЛЬНО

існуюче законодавство — чинне законодавство
існуючі теориторії — наявні теорії
існуючий порядок — заведений порядок
існуючі ціни — теперішні ціни
існуючі кордони — сучасні кордони
існуючі досі проблеми — наявні проблеми

Отже, нема конечної потреби послуговуватися словом існуючий, краще замінити його на більш природнє для української мови.

|improve this answer|||||
1

Як я зрозумів, це вживання слова "існуючий" є досить спірне. Ось, що я прочитав на сайті ar25:

Як відомо, дієприкметники – це форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? які? За значенням вони поділяються на активні і пасивні. Найбільш суперечливим є функціонування в українській мові активних дієприкметників. Деякі мовознавці, І. Вихованець, К. Горденська, вважають, що вони чужі для нашої мови. Проте, проаналізувавши творчість наших класиків і усну народну творчість, ми переконуємось, що такі дієприкметники все-таки властиві українській мові. Їх використовували І. Нечуй-Левицький, І. Франко, Л. Українка, Т. Шевченко й ін. Наприклад: “Прислуговуючі наймички та молодиці насилу постягали страви”. (І. Нечуй-Левицький). “До праці, молоді приятелі, до інтенсивної, невсипущої праці над собою самими”.(І. Франко). “І в неволі познає рай, познає волю і всетворящую любов”. (Т. Шевченко).

І також там є інформація про слово "існуючий":

Слід пам’ятати, що такий активний дієприкметник, як існуючий, має також багато синонімічних відповідників. Тому слово “існуючий” треба вживати у випадку, коли йдеться про животіння чогось, неактивне, бездіяльне існування. Наприклад: “Існуючий уряд” , коли йдеться про його бездіяльність, яловість.

В інших випадках вживаємо відповідники: сущий, є, наявний, чинний, оскільки вони стилістично є виразнішими. До прикладу:

Чинні закони, наявні у природі, сущий світ.

Однак, слід враховувати, що це не думка мовознавця (автора статті звати Оксана Лутчин), тому не можна довіряти такій інформації на всі 100% (хоч деякі свої думки вона підтверджує прикладами із творів українських авторів).

На Вікіпедії ми можемо знайти сторінку "Список помилок перекладу з російської", де пише, що переклад слова "существующий" на українську "існуючий" - є невірним. Потрібно вживати "нинішній", "сучасний", "наявний". Пояснення:

Активні дієприкметники на -юч- українській мові не властиві

На сайті Правильно-неправильно бачимо ще такі варіанти заміни:

Фактично існуючі відносини - Реальні відносини

Порушення існуючих законів - Порушення чинних законів

Сайт 200 балів дає ще більше прикладів:

існуючий план роботи – даний план роботи

існуючі кордони – сучасні кордони

існуючі методи – наявні методи

Ще додам приклад такої заміни - "існуючі досі проблеми" - "проблеми, що досі є (наявні)".

|improve this answer|||||
1

Далі наведені цікаві цитати про активні дієприкметники з різних джерел.

Літ.: Кучеренко І. К. Грамат. характеристика дієприкметника і його місце в системі частин мови. «Мовознавство», 1967, № 4; Русанівський В. М. Структура укр. дієслова. К., 1971; Гнатюк Г. М. Дієприкметник у сучас. укр. літ. мові. К., 1982.

Г. М. Гнатюк.

Д. на -чий поширені мало, тому що народнорозм. мова, яка лягла в основу сучас. укр. літ. мови, майже не знала їх (як книжних форм давньорус. походження). В сучас. мові вони дещо активізувалися, зокрема у зв’язку з творенням н.-т. термінів (крокуючий екскаватор, блукаючий нерв).

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ, Віталій РУСАНІВСЬКИЙ, 2001

Окремо слід зупинитися на такій спірній формі, як активні дієприкметники теперішнього часу. Власне, закономірність їх уживання в українській літературній мові по-справжньому аргументованих заперечень ні в кого й не викликала, проте помічалося прагнення уникати їх як не народної, а запозиченої з староукраїнської мови форми. До того ж майже не засвідчувались — принаймні на Східній Україні — дієприкметникові звороти з цими формами. В. Винниченко ставився до активних дієприкметників теперішнього часу аж надто толерантно. Поряд із словосполученнями, в яких дієприкметники вживалися переважно в атрибутивному значенні, він допускав і дієприкметникові звороти. Наприклад: дрижача рука, /284/ прохаючий голос, розуміюча посмішка («Краса і сила»), блукаючі очі («З споминів»), Чого при людях вона з ним така близька, така щось знаюча, патякуюча, голубляча («Соняшна машина»).

Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7. — С. 2571-2583.

У словотворі термінологізмів поширено застосування звичніших у російщині суфіксів: -чик/-щик (пікіровщик — пікувальник), -тель (зачинатель — започаткувач) -ка (для назв дії: закльопка — заклепування), -о/е-видний (конусовидний — стіжкуватий), дієприкметники активні на -щий, а(ю)чий, -уючий, -вший (трудящий, служачий — працівник, співчуваючий — співчутливий, заіснувавший — заіснувалий, насталий; перемігший — переможний) й пасивний на -мий (любимий усіма — люблений), -ичати (важничати — вдавати важного), як і словоскладення ц.-слов. типу (злосмрадний — відразливий, горе-вчений — партач) і запозичення чи кальки (дітище — духова дитина, відщепенець — апостат, перекинчик). Всякі тенденції до унезалежнення укр. літ. мови від рос., як і раніші пуристичні намагання очистити її від калькових канцеляризмів, проголошено бездискусійно «укр. буржуазним націоналізмом та фашизмом у мові», а дотичних мовознавців репресовано.

Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949-52. — 1230 с.

Дієприкметники на -чий, -ший, -мий зникли; з деяких із них стали прикметники, пасивні дієприкметники на -ний, -тий збереглися. З колишніх активних дієприкметників розвинулися незмінні дієприслівники теперішнього й минулого часу: пізнаючи, походивши. Крім того, з пасивного дієприкметника витворилася безособова форма на -но, -то (зроблено, вжито).

ПАМВО БЕРИНДА І ЙОГО „ЛЕКСІКОНЪ СЛАВЕНОРΩССКЇЙ И ИМЕНЪ ТЛЪКОВАНЇЄ“, Василь Німчук

Багато в словнику активних дієприкметників на -чїй, а також утворень на -лый. Наприклад: маючїй (88); перебираючі(й) (105); преходАчую (118); непсуючїйсА (144); чуючимъ (258); полюючїи а(б)[о] чигаючїи, стерегучїи (354); застарЂлый (69); ωпилый (369); ωброслы(й) (112); згустЂлый, зсЂлы(й) (274).

Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України. Святослав Караванський. 2016

Існуючий.
- Сущий, наявний, сучас-, теперішній, живий, не мёрт-, з-й існувати, (у світі) подибува-, відомий, (закон) наш, (- права) зафіксований.

  • Усі існуючі істоти. Усі сущі істоти.
  • Існуючий у природі. Наявний у природі.
  • Існуючий порядок. Сучасний порядок.
  • Існуючі закони. Наші закони.
  • Існуючий у воді. 3-й жити у воді.
  • Існуючий в уяві мрійників. Існуючи в уяві мрійників.

Подекуди форму існуючий можна замінити дієприкметником минулого часу:

  • Існуючий спосіб. Уживаний спосіб.
  • Існуючий міф. Поширений міф.
  • Існуючий у світі. Подйбуваний у світі.
  • Існуюче право. Узаконене право,

Звідки пішла єсть московська мова або шила в мішку не сховаєш. Святослав Караванський. 2012.

!!! + ім = Складне слово — Його значення — Московська модель

  • Гуляй! + поле = гулайполе — поле, що гуляє — гуляюче поле
  • Підопри! + гора = підопригора — що, хто підпира гору — підпираючий гору
  • Коли! + вушко = коливушко — що, хто коле вушко — колючий вушко
  • Пали! + копа = паликопа — що, хто палить копи — палячий копи
  • Крути! + вус = крути вус — що, хто крутить вуса — крутячий вуса

Я теж маю слово

Существующий — той, що існує. Сущий — застаріле.

Це все що я знайшов з пояснення. Джерела не авторитетні, тому й не вказував. Можете знайти більше — напишіть, будь ласка.

Зі словника я б підібрав слово слово дійсний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. Бусел. 2005 року.

Дійсний — 1. Який насправді існує або існував; реальний. 2. ...

То чи правильно вживати слово існуючий?

На це запитання відповість Українська граматика 2019 року.

§ 119. Дієприкметник

В українській мові розмежовують:

  1. Дієприкметники активного стану:

    1). теперішнього часу на -чий (-а, -е) (вживані переважно в значенні прикметників та іменників): квіту́чий, живу́чий, лежа́чий, стоя́чий;

    2). минулого часу на -лий (-а, -е): зжо́вклий, нави́слий, осі́лий, почорні́лий.

|improve this answer|||||
  • 1
    Тобто висновок такий, що формально дозволено, але фактично нерекомендовано, — я правильно зрозумів? – Sasha Dec 25 '19 at 12:40
  • @Sasha Залежить від змісту. – Andriy Ivanchenko Dec 25 '19 at 12:51
  • А як саме залежить від вмісту (бо це справді це неочевидно з Вашої відповіді; хоч влна мені дуже подобається)? – Sasha Jan 2 at 20:33
-2

Чомусь люди, які особливо цікавляться українською, віддають перевагу теоретичним припущенням перед узусом, ніби українська це штучна мова. Звісно, кожна стандартна національна мова зазнає регулювання, але ж не так, шоб заперечувати узус...

|improve this answer|||||
  • Я цілком згоден з Вами. Але було б добре, якби Ви: (1) явно сформулювали висновок (щось типу «отже „існуючий“ певно можна вживати»); (2) навели приклади узусу (з класичної літератури, преси абощо). – Sasha Jan 2 at 19:09
  • This does not provide an answer to the question. Once you have sufficient reputation you will be able to comment on any post; instead, provide answers that don't require clarification from the asker. - From Review – bytebuster Jan 3 at 7:23

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.