Ukrainian Language Stack Exchange is a question and answer site for linguists, teachers and students of the Ukrainian language. It only takes a minute to sign up.
Sign up to join this community
Прочитала, що краще не вживати слово "існуючий", так як це калька з російської від "существующий". Але в словниках це слово є - то чи можна його вживати?
Всесвітній словник української мови
ІСНУ́ЮЧИЙ (перев. щодо абстрактних понять - який існує або існував).
ІСНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до існувати 1. Треба поліпшити існуючу систему контролю якості (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 2).
Замініть існуючий на один з варіантів: наявний, нинішній, сучасний, — або підрядне речення.
Більшість мовознавців, зокрема Олена Курило, Борис Антоненко-Давидович, Юрій Шевельов, Олександр Пономарів, Святослав Караванський, радили й радять уникати активних дієприкметників на -ачий, -учий, оскільки вони є невластивими українській мові. Варіанти на різні випадки передачі змісту вислову пропонуються тут. На блодзі Філологічні викрутаси наведено кілька відповідників до дієприкметника існуючий:
НЕПРАВИЛЬНО — ПРАВИЛЬНО
існуюче законодавство — чинне законодавство
існуючі теориторії — наявні теорії
існуючий порядок — заведений порядок
існуючі ціни — теперішні ціни
існуючі кордони — сучасні кордони
існуючі досі проблеми — наявні проблеми
Отже, нема конечної потреби послуговуватися словом існуючий, краще замінити його на більш природнє для української мови.
Літ.: Кучеренко І. К. Грамат. характеристика дієприкметника і його місце в системі частин мови. «Мовознавство», 1967, № 4; Русанівський В. М. Структура укр. дієслова. К., 1971; Гнатюк Г. М. Дієприкметник у сучас. укр. літ. мові. К., 1982.
Г. М. Гнатюк.
Д. на -чий поширені мало, тому що народнорозм. мова, яка лягла в основу сучас. укр. літ. мови, майже не знала їх (як книжних форм давньорус. походження). В сучас. мові вони дещо активізувалися, зокрема у зв’язку з творенням н.-т. термінів (крокуючий екскаватор, блукаючий нерв).
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ, Віталій РУСАНІВСЬКИЙ, 2001
Окремо слід зупинитися на такій спірній формі, як активні дієприкметники теперішнього часу. Власне, закономірність їх уживання в українській літературній мові по-справжньому аргументованих заперечень ні в кого й не викликала, проте помічалося прагнення уникати їх як не народної, а запозиченої з староукраїнської мови форми. До того ж майже не засвідчувались — принаймні на Східній Україні — дієприкметникові звороти з цими формами. В. Винниченко ставився до активних дієприкметників теперішнього часу аж надто толерантно. Поряд із словосполученнями, в яких дієприкметники вживалися переважно в атрибутивному значенні, він допускав і дієприкметникові звороти. Наприклад: дрижача рука, /284/ прохаючий голос, розуміюча посмішка («Краса і сила»), блукаючі очі («З споминів»), Чого при людях вона з ним така близька, така щось знаюча, патякуюча, голубляча («Соняшна машина»).
Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7. — С. 2571-2583.
У словотворі термінологізмів поширено застосування звичніших у російщині суфіксів: -чик/-щик (пікіровщик — пікувальник), -тель (зачинатель — започаткувач) -ка (для назв дії: закльопка — заклепування), -о/е-видний (конусовидний — стіжкуватий), дієприкметники активні на -щий, а(ю)чий, -уючий, -вший (трудящий, служачий — працівник, співчуваючий — співчутливий, заіснувавший — заіснувалий, насталий; перемігший — переможний) й пасивний на -мий (любимий усіма — люблений), -ичати (важничати — вдавати важного), як і словоскладення ц.-слов. типу (злосмрадний — відразливий, горе-вчений — партач) і запозичення чи кальки (дітище — духова дитина, відщепенець — апостат, перекинчик). Всякі тенденції до унезалежнення укр. літ. мови від рос., як і раніші пуристичні намагання очистити її від калькових канцеляризмів, проголошено бездискусійно «укр. буржуазним націоналізмом та фашизмом у мові», а дотичних мовознавців репресовано.
Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949-52. — 1230 с.
Дієприкметники на -чий, -ший, -мий зникли; з деяких із них стали прикметники, пасивні дієприкметники на -ний, -тий збереглися. З колишніх активних дієприкметників розвинулися незмінні дієприслівники теперішнього й минулого часу: пізнаючи, походивши. Крім того, з пасивного дієприкметника витворилася безособова форма на -но, -то (зроблено, вжито).
ПАМВО БЕРИНДА І ЙОГО „ЛЕКСІКОНЪ СЛАВЕНОРΩССКЇЙ И ИМЕНЪ ТЛЪКОВАНЇЄ“, Василь Німчук
Багато в словнику активних дієприкметників на -чїй, а також утворень на -лый. Наприклад: маючїй (88); перебираючі(й) (105); преходАчую (118); непсуючїйсА (144); чуючимъ (258); полюючїи а(б)[о] чигаючїи, стерегучїи (354); застарЂлый (69); ωпилый (369); ωброслы(й) (112); згустЂлый, зсЂлы(й) (274).
Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України. Святослав Караванський. 2016
Існуючий.
- Сущий, наявний, сучас-, теперішній, живий, не мёрт-, з-й існувати, (у світі) подибува-, відомий, (закон) наш, (- права) зафіксований.
- Усі існуючі істоти. Усі сущі істоти.
- Існуючий у природі. Наявний у природі.
- Існуючий порядок. Сучасний порядок.
- Існуючі закони. Наші закони.
- Існуючий у воді. 3-й жити у воді.
- Існуючий в уяві мрійників. Існуючи в уяві мрійників.
Подекуди форму існуючий можна замінити дієприкметником минулого часу:
- Існуючий спосіб. Уживаний спосіб.
- Існуючий міф. Поширений міф.
- Існуючий у світі. Подйбуваний у світі.
- Існуюче право. Узаконене право,
Звідки пішла єсть московська мова або шила в мішку не сховаєш. Святослав Караванський. 2012.
!!! + ім = Складне слово — Його значення — Московська модель
- Гуляй! + поле = гулайполе — поле, що гуляє — гуляюче поле
- Підопри! + гора = підопригора — що, хто підпира гору — підпираючий гору
- Коли! + вушко = коливушко — що, хто коле вушко — колючий вушко
- Пали! + копа = паликопа — що, хто палить копи — палячий копи
- Крути! + вус = крути вус — що, хто крутить вуса — крутячий вуса
Существующий — той, що існує. Сущий — застаріле.
Це все що я знайшов з пояснення. Джерела не авторитетні, тому й не вказував. Можете знайти більше — напишіть, будь ласка.
Зі словника я б підібрав слово слово дійсний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. Бусел. 2005 року.
Дійсний — 1. Який насправді існує або існував; реальний. 2. ...
На це запитання відповість Українська граматика 2019 року.
§ 119. Дієприкметник
В українській мові розмежовують:
Дієприкметники активного стану:
1). теперішнього часу на -чий (-а, -е) (вживані переважно в значенні прикметників та іменників): квіту́чий, живу́чий, лежа́чий, стоя́чий;
2). минулого часу на -лий (-а, -е): зжо́вклий, нави́слий, осі́лий, почорні́лий.
Як я зрозумів, це вживання слова "існуючий" є досить спірне. Ось, що я прочитав на сайті ar25:
Як відомо, дієприкметники – це форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? які? За значенням вони поділяються на активні і пасивні. Найбільш суперечливим є функціонування в українській мові активних дієприкметників. Деякі мовознавці, І. Вихованець, К. Горденська, вважають, що вони чужі для нашої мови. Проте, проаналізувавши творчість наших класиків і усну народну творчість, ми переконуємось, що такі дієприкметники все-таки властиві українській мові. Їх використовували І. Нечуй-Левицький, І. Франко, Л. Українка, Т. Шевченко й ін. Наприклад: “Прислуговуючі наймички та молодиці насилу постягали страви”. (І. Нечуй-Левицький). “До праці, молоді приятелі, до інтенсивної, невсипущої праці над собою самими”.(І. Франко). “І в неволі познає рай, познає волю і всетворящую любов”. (Т. Шевченко).
І також там є інформація про слово "існуючий":
Слід пам’ятати, що такий активний дієприкметник, як існуючий, має також багато синонімічних відповідників. Тому слово “існуючий” треба вживати у випадку, коли йдеться про животіння чогось, неактивне, бездіяльне існування. Наприклад: “Існуючий уряд” , коли йдеться про його бездіяльність, яловість.
В інших випадках вживаємо відповідники: сущий, є, наявний, чинний, оскільки вони стилістично є виразнішими. До прикладу:
Чинні закони, наявні у природі, сущий світ.
Однак, слід враховувати, що це не думка мовознавця (автора статті звати Оксана Лутчин), тому не можна довіряти такій інформації на всі 100% (хоч деякі свої думки вона підтверджує прикладами із творів українських авторів).
На Вікіпедії ми можемо знайти сторінку "Список помилок перекладу з російської", де пише, що переклад слова "существующий" на українську "існуючий" - є невірним. Потрібно вживати "нинішній", "сучасний", "наявний". Пояснення:
Активні дієприкметники на -юч- українській мові не властиві
На сайті Правильно-неправильно бачимо ще такі варіанти заміни:
Фактично існуючі відносини - Реальні відносини
Порушення існуючих законів - Порушення чинних законів
Сайт 200 балів дає ще більше прикладів:
існуючий план роботи – даний план роботи
існуючі кордони – сучасні кордони
існуючі методи – наявні методи
Ще додам приклад такої заміни - "існуючі досі проблеми" - "проблеми, що досі є (наявні)".
