2

Любі друзі, допоможіть, будь ласка, з’ясувати причини постановки тире у складному безсполучниковому реченні: Дивлюсь у воду — місяць у воді сміється. (О. Довженко.) Прочитала у статті про написання розділових знаків у БСР, що знаки ставляться відповідно до інтонації.

Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, якщо:

  1. Зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, мов...): Мало прожити життя — треба життя зрозуміть.
  2. Друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення: На годину спізнишся — за рік не доженеш.
  3. У першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині: Защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.
  4. Відбувається швидка зміна подій: Виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.

Жоден із перелічених варіантів, я вважаю, не відповідає інтонації мого речення. Але у правилі про двокрапку є відповідний пункт:

Двокрапка ставиться, якщо друга частина складного речення розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини (між частинами речення можна поставити слова а саме, що; і побачив; і почув, що). Знаю: з попелу сходять квіти.

Як пояснити таку невідповідність інтонації написанню? Може, я ще не враховую іншого варіанту?

  • А що, під п.3 хіба не підпадає? – Kreiri Mar 12 '18 at 10:43
  • Подивіться в контексті - goo.gl/t2w1j4 – Kreiri Mar 12 '18 at 10:54
2

Насправді, ви практично відповіли на запитання.
Це речення цілком підпадає під п.2, а саме, причинно-наслідковий звʼязок між частинами складного речення. Просто на перший погляд не зовсім очевидно, яким чином друга частина є наслідком із першої. Здавалося б, місяць сміється не може бути наслідком того, що дивлюся у воду.

Але все стає на свої місця, якщо вставити логічну ланку:

Дивлюсь у воду — і бачу, що місяць у воді сміється.


Стосовно ж правила використання двокрапки, на практиці можна вважати двокрапку як обернений знак до тире. Тобто, якщо маємо A ⇒ B (Причина — Наслідок), то B ⇐ A (Наслідок: Причина).

Від себе зауважу, що смислові відтінки іноді бува важко розрізнити. Особисто для мене, хорошою практикою несподівано стало читання японської поезії в українському перекладі. Наприклад Мацуо Басьо у перекладі Миколи Лукаша

Пущу коня вбрід —
полегесеньку впишусь
в літній краєвид.

Тут просто причина і наслідок.


Цілував би — жаль:
од моїх пекучих сліз
іней піде в тань...

Тут складніше: тире є замінником до пропущеного слова, якщо я вірно розумію (моʼ, варто почитати оригінал), а двокрапка поєднує наслідок жаль і причину (2-3 рядки).


Мандрівник — і все:
це тепер моє ім'я.
Йде осінній дощ.

Тут, мандрівник — причина, і все — наслідок, другий рядок — уточнення наслідку.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.