1

Як відомо, більшість термінів - слова іншомовного походження. Не так давно в українську мову почали повертати питомі відповідники на заміну запозиченням. Зокрема в спортивній лексиці: футбол - копанка, волейбол - відбиванка, хокей - гаківка, бокс - стусан (за "Словником спортивної лексики" укл. Осінчук і Левків у 2002 році). Чи доречно їх використовувати?

5
  • 3
    -1: Це запитання не демонструє власної спроби автора відповісти на нього, а також воно запрошує до субʼєктивних відповідей, тому що одній особі чи в одних обставинах «недоречно» (як-то в офіційному листуванні), а в інших обставинах — «доречно» (наприклад, з художньою метою, див. персонаж Возного Тетерваковського з «Наталки Полтавки»). Більше подробиць тут: «Хороші запитання і хороші відповіді».
    – bytebuster
    Mar 4 '18 at 21:49
  • Мені незрозуміло, чи це запитання про конкретні 4 слова (копанка, відбиванка, гаківка, стусан), чи це широке запитання про те, коли треба (чи не треба) використовувати питомі відповідники запозиченим термінам загалом. Якщо друге, то мені знається, питання занадто широке. Якщо перше, то слід переформулювати, щоб було зрозуміло, що мова про конкретні слова чи конкретну галузь абощо.
    – Sasha
    Oct 5 '18 at 14:29
  • Я б (якщо це запитання залишиться без змін) подав заявку на його закриття, але не хочу закривати його одноосібно (а технічної можливості ініціювати голосування за закриття в мене, на жаль, нема).
    – Sasha
    Oct 5 '18 at 14:34
  • @Sasha буде тоді двоосібно
    – P. Vowk
    Oct 6 '18 at 18:52
  • @P.Vovk, я думаю, краще все-таки закрити, ніж вилучати (я undelete'нув і reopen'ув, якщо Ви не проти).
    – Sasha
    Oct 6 '18 at 20:17
2

Мені також здається, що на питання досить складно дати об'єктивну відповідь. Врахуємо те, що слова іноземного походження — наслідок географічних, економічних, культурних зв'язків між різними народами, це, так би мовити, складові історії нашої мови (а історія у неї справді багата). Однак, процитую О. Пономарева:

Проте запозичати треба лише тоді, коли мова не має власного лексичного позначення для якогось поняття. Часто-густо в усному й писемному спілкуванні мовці вдаються до надуживання чужомовною лексикою через недостатнє знання словесного багатства рідної мови. Чужі слова не загрожуватимуть мові лише тоді, коли, як писав Володимир Самійленко, дотримуватимемося такого принципу — «не цуратися їх (чужих слів. — О. П.), але й не бгати їх у нашу мову без міри».

Особисто я повністю погоджуюся із цією думкою. І гадаю, що, якщо це можливо, то варто шукати відповідники до іншомовних слів, однак, справді інколи це просто не виходить зробити (а особливо це стосується слів пов'язаних із ІТ та різними новітніми технологіями, стравами національних кухонь тощо). Із варіантами вдалих замін можна ознайомитися як і на цьому сайті, так і на Словотворі.

Також ще зацитую висловлення російського письменника Олексія Югова, яке наводить посібник Міжрегіональної академії управління персоналом «Стилістика ділової мови» Галини Волкотруб (Київ, 2002, ISBN 966-608-195-4) на с. 49:

Чим освіченіша людина, тим глибше вона зобов'язана знати мову свого народу. А отже, і потреба хапатися за іншомовне слівце у того, хто зважується писати статті й книги, має виникати значно рідше, ніж у людини з недостатньою освітою.

0

⅔ відьповідь

Словник чужомовних слів і термінів“ (1977) Павла Штепи:

бокс — пʼястукарство
волейбол — відбиванка
гокей — гаківка
футбол — копанка


Особисто я за чистоту, тому всецїло заохочую вживу, оскільки ранїше цього вживали широко.

«Слово „гаківка“ могло з'явитися за співзвучністю з оригінальною вимовою слова hockey („га́кі“) і подальшою контамінацією з „гак“ [1]. Низка джерел називає винахідником цього слова І. М. Боберського — одного із засновників організації „Пласт“ [2]».


Мова про змагання з відбиванки у місті Станіславові, а так Івано-Франківськ називався до приходу совітів у вересні 1939.


Родич-запитаня: Творення української термінології механізмами вторинної номінації. Історія та сьогодення

3
  • 1
    Прошу пояснити відняток, особливо при згадцї не відповідь. Зазначу, що то є ½ чи ⅔ відповіддю: віднайшов словник, приклади вживу з минулого і частково теперішнього. Не вистачає тільки суто широке теперішнє.
    – stegetsj
    Apr 12 '18 at 9:51
  • "оскільки ранїше цього вживали широко" - а де можна знайти інформацію, наприклад, про те, що замість бокс вживали раніше пʼястукарство?
    – user1677
    Mar 1 '20 at 9:16
  • @AndriyIvanchenko треба буде пошукати, памʼятаю лише десь вжив стусани.
    – stegetsj
    Mar 1 '20 at 19:54
-4

Тут потрібно задавати питання, хто придумував і на якій основі самі відповіднки. Ці, що Ви подали у своєму прикладі, краще не вживати. В мене є підозра, що їх придумали КГБ-ти, адже тільки дибіл може відбиванка, гаківка, стусан вживати)))

13
  • 2
    Ласкаво просимо до сайту Ukrainian Language.SE! Наші критерії якості дещо відрізняються від того, що можна побачити на мовних форумах і блоґах. Необґрунтовані відповіді базуються лише на думці їхнього автора і тому викликають хвилю диспутів і заперечень. А якісні відповіді ґрунтуються на якісних джерелах: словниках, поважних сайтах тощо. Будь ласка, перегляньте сторінки tour, How to Answer а також «Якими мають бути гарні відповіді». Ви завжди можете виправити відповідь, зробивши її більш аргументованою. Для цього натисніть edit.
    – bytebuster
    Mar 4 '18 at 21:42
  • 2
    «Відбиванка» вживалася на Західній Україні ще до приходу совітів, ось на цій світлині йдеться про змагання з відбиванки у місті Станіславові, а так Івано-Франківськ називався до приходу совітів у вересні 1939 р.
    – Yellow Sky
    Mar 4 '18 at 21:47
  • 3
    Це не діалектизми, слова взято зі "Словника спортивної лексики", укладеного В.Осінчук, Л.Левків у 2002 році. Дивно, що деякі з них сприймаються як жарт, адже, на мою думку, вони засвідчують багатство українського мовного генофонду. До прикладу, поляки вже давно не використовують запозичених слів на позначення спортивної лексики, у них є питомі відповідники і вони - загальновживані! Наявність власних відповідників до запозичених слів свідчить про самобутність наукової мови. На жаль, нам до цього ще далеко. Mar 4 '18 at 22:19
  • 1
    @Анна1989 було б дуже доречно перенести цей коментар у ваше запитання.
    – Yola
    Mar 5 '18 at 6:38
  • 3
    На усій території вони й не могли бути загальновживаними, адже Західна Україна ввійшла до складу Радянського Союзу лише у 1939, а східні землі перебували там з 1923. Тому дослідження термінів й ускладнюється історичними процесами і змінами, які були внесені штучно і нав'язані примусово. Mar 5 '18 at 11:13

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.