В народі (просторічне), люди, що хрестили ту саму дитину - хресні батьки - називають одне одного теж кумами... Але, по факту, кумами між собою є батьки хресника/хресниці та хрещені батьки. Як правильно називати, наприклад, хрещеного батька тієї самої дитини, яку хрестила я? Теж "кум"?
Наукове визначення слова "кум": куми, як правило, іменують хресних батьків дитини, тобто тих, хто тримав його над купіллю під час здійснення Таїнства і приносив обіцянки.
Кум, кума́ — хрещений батько (мати) по відношенню до батьків хрещеника та хрещеної матері (батька).
- Хрещений батько по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеної матері; батько дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері. Був у нього.. приятель, цилюрик, та ще й Марусин кум, вона в нього аж трьох діточок хрестила (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 82); [Ковшик:] Опишіть, будь ласка, мого кума. Коли хочете, я вам про нього таке розкажу... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 209); Жили в лугах та ярах віками. Кого не візьми — рідня: кум, сват, брат, племінник (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 369). Куми — кум і кума разом. — Неси ж [дитину] в хату, а я верхи Кинусь за кумами в Городище... (Тарас Шевченко, I, 1951, 314); Стрічні куми — перші зустрічні, яких запрошують бути кумами. — Ви б, Олексію Івановичу, стрічних кумів узяли, — радять йому добрі приятелі (Панас Мирний, IV, 1955, 22); Просити (кликати) в куми — запрошувати бути кумом або кумою. — Я тебе до себе в куми прошу... Чув? У куми! Бог послав мені сина. Прошу тебе охрестити (Панас Мирний, IV, 1955, 225); Хто не чув її .. пісень на весіллях та артільних святах? Хто не кликав її у куми? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 425).