3

Деякі іменники іншомовного походження не відмінюються, а саме: іменники -а з попереднім голосним: амплуа, боа, Жоффруа; на -е: кафе, кашне, турне; Беранже, Гейне, Гете, Данте; на -є: ательє, Барб’є, Готьє, Лавуазьє; на -і: колібрі, поні, таксі; Гальвані, Голсуорсі, Россіні, Фірдоусі, Шеллі; на -ї: Віньї, Шантійї; на -о: бюро, депо, кіно, манто, метро, радіо; Арно, Буало, Віардо, Гюго, Дідро, Лонгфелло, Тассо (але пальто відмінюється); на -йо: імброльйо, Пількомайо; на -у: какаду, рагу, Шоу; на -ю: інтерв’ю, меню, Сю; жіночі імена на приголосний, а також жіночі прізвища на -ін, -ов: Аліс, Долорес, Зейнаб; (Ельза) Вірхов, (Джеральдіна) Чаплін.

Як визначити, які слова відмінювати, а які - ні?

Авокадо невідм., с. 1) Вічнозелене дерево з сімейства лаврових з їстівними плодами. 2) Плід цього дерева.

АВОКАДО — неизм.; ср. [португ. abacate из ацтек.]. Вечнозелёное дерево из семейства лавровых со съедобными плодами (произрастает в тропиках и субтропиках). // Плод этого дерева. * * * АВОКАДО АВОКАДО, древесное растение рода персея, плодовая культура.… … Энциклопедический словарь

До незмінюваних іменників в українській мові належать: - слова іншомовного походження (таксі, колібрі, меню, бра);

буду вдячна за будь-яку допомогу!

  • Цитуӱ пані: Деякі іменники іншомовного походження не відмінюються, а саме … на ‑о; Авокадо невідм. Чи ӓ чогось не зрозумів. – stegetsj Mar 2 '18 at 22:32
  • 1
    "авокадо", як приклад.... А чи є правило, щоб не перевіряти кожного разу в словнику? – Orti Mar 3 '18 at 0:34
  • @Orti, я взяв на себе сміливість змінити загаловок Вашого запитання, бо, мені здається, так воно краще відбиває суть запитання. (Якщо ж я помилився й новий заголовок не відповідає Вашим намірам — сміливо редагуйте його назад або на який Ви вважаєте доречним.) – Sasha Aug 9 '18 at 6:59
-4

Згідно з "§ 111. ВІДМІНЮВАННЯ СЛІВ ИНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ" іменники іншомовного походження не відмінюються якщо:

  1. Не відмінюємо іменники иншомовного походження з кінцевими:

а (у тих випадках, коли перед а виступає инший голосний, коли слово односкладове, у власних і непослідовно в загальних назвах з наголошеним а, а також непослідовно у власних назвах з ненаголошеним а: амплуа́, боа́, мас-ме́дія, Брази́лія (столиця Бразилії), Нікара́гуа; бра, па; антраша́, бакара́, Доза́, Дюма́, Сая́т-Нова́; Вітто́ріо де Си́ка (але, наприклад, прізвища Казано́ва, Куроса́ва відмінюємо);

е: кафе́, кашне́, турне́, Туапсе́, Беранже́, Ґе́те;

є: ательє́, конферансьє́, Барб’є́, Ґотьє́, Лавуазьє́;

и (крім випадків, коли ця буква означає форму множини іменників: Єсентуки́ і т. ин.): Алмати́, Аман-гельди́, Мари́;

і: колі́брі, по́ні, таксі́, цуна́мі, Гаї́ті, Дебюссі́, Ше́ллі;

ї: Віньї́, Луї́;

о (коли перед ним стоїть инший голосний): ра́діо, Онта́ріо, Бази́ліо, Ма́ріо, але пальто́ — пальта́, пальто́м, (у) пальті́; так само б’юро́, депо́, кіно́, метро́, ситро́;

у: какаду́, у́рду, шо́у, Баку́, Папандре́у, Попе́ску;

ю: інтерв’ю́, меню́, К’юсю́, Сю;

я (в позиції під наголосом або в односкладових словах): Золя́.

До невідмінюваних належать також жіночі імена, що закінчуються на твердий приголосний звук, крім губних: Алі́с, Беатри́с, Гу́друн, Доло́рес, Еди́т, Елізабе́т, Енн, Есте́р, І́нґрид, Карме́н (але Ете́ль — Ете́лі, Ете́ллю; Ізабе́ль — Ізабе́лі, Ізабе́ллю; Зейна́б — Зейна́бі, Зейна́б’ю; Руф — Ру́фі, Ру́ф’ю), а також слова мада́м, міс, мі́сис, фре́йлейн та ин. (але мадемуазе́ль — мадемуазе́лі і т. д.).

Прізвища з кінцевим приголосним, якщо вони стосуються жінок, не відмінюємо, як і власне українські: Елеоно́ра Ру́звельт — Елеоно́ри Ру́звельт, Елеоно́рі Ру́звельт, Елеоно́рою Ру́звельт.

До невідмінюваних належать також російські прізвища, що є застиглими формами родового відмінка однини і множини: Жарки́х, Жива́го, Дурново́, По́льських.

Також у параграфі міститься інформація про ті іменники, які відмінюються.

  • 2
    Це проєкт 99, очевидно, щось [особливо] тут не збігає ся з чинним правописом. – stegetsj Jul 8 '18 at 10:40
  • Анатолій, з одного боку — я згоден з follower, що те, що Ви цитуєте — це фрагменти з відхиленого проекту правопису 1999 року, і деякі настанови цього правопису суперечать чинному правопису (наприклад, минулої осени vs минулої осені, пів години vs півгодини тощо). З іншого боку, курс цього проекту-99 не на 100% відрізняється від курсу чинного, і якісь аспекти цілком можуть бути в ньому просто формально описані іншими словами, але за суттю не суперечити <продовжу…> – Sasha Aug 9 '18 at 7:35
  • <…продовжую> чиному правопису (і те, які іншомовні слова відмінюються, а які ні, теоретично може бути однією з таких речей) — й оскільки чинний проєкт-99 просто ретельніше висловлює критерії, за якими можна відрізнити відмінювані й невідмінювані слова іншомовного походження, то мені здається, інформація з нього теж може бути корисною навіть тому читачу, що послуговується чинним правописом — просто для орієнтування (не кажучи вже про те, що вона може бути корисною для прихильників альтернативного правопису). Тому, по-моєму, Ваша відповідь може <продовжу…> – Sasha Aug 9 '18 at 7:36
  • <…продовжую> бути дуже корисною, якщо Ви просто додасте попередження для користувача, мовляв, «це інформація з альтернативного (не ухваленого) проекту правопису, не сприймайте її як істину в останній інстанції (якщо ви слідуєте чинному правопису, звісно), але в чомусь вона може допомогти». (Зовсім ідеально було б зацитувати поряд відповідні фрагменти чинного правопису й, можливо, зробити порівняння — але то вже може бути забагато роботи.) – Sasha Aug 9 '18 at 7:38
  • Див. також фрагмент сторінки «Про альтернативні правописи і нестандартні діалекти» на ме́та-сайті — якщо коротко, то ми не проти надання/поширення інформації стосовно альтернативних правописів, але читач має чітко бачити межу, де закінчується опис чинної норми й починається інформація про альтернативні погляди. – Sasha Aug 9 '18 at 7:38

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.