4

Звертаюсь за вашою допомогою, знову маю проблеми з правильним написанням такого слова. Адже різні джерела пишуть по різному. вжити потрібно у реченні: "Скористуйтесь/Скористайтесь одним із наведених нижче способів".

4

Коротко

Наразі однаково правильно.

Але коли важлива лоґіка чи скільки раз, то:

  • скористайтесь — один раз;
  • скористуйтесь — стати користувачем.

Дієіменники

Скористуйтесь — скористуватися
Скористайтесь — скористатися

Обидва дієслова доконаного виду, відріжняються наростком ‑ува‑.

Спочатку, про всяк випадок, я спробував з простого — поглянути тлумачення й переклади. Потім — правопис. Очевидно, користі з того було не так багато, цьому значно посприяв вплив совітизації. Перший висновок: ріжниця відсутня. Але, наприклад мені, така відповідь не задовольняє, тому спробуємо розібратися з [історичним] означенням наростка ‑ува‑.

Наросток ‑ува‑

Норми української літературної мови, 1941 · Олекса Синявський

§ 101. Наростки дієслівні: значіння і їх вживання

1. ‑а‑, ‑я‑

а) в дієсловах, утворених від іменників: сідла́ти (сідлаю…), вінча́ти, вече́ряти, ка́шляти

в) від деяких протяжних форм, зворотні повстають наростком ‑а‑: летіти — літати (літаю…), сидіти — сідати, лишити — лишати, котити — качати, ставити — ставляти, тягти — тягати, (прикрасити) — прикрашати, (попасти) — попасати, (дати) — давати, (умити) — умивати… (між голосними вставний в).


5. ‑ува‑, ‑юва‑ (‑у‑, ‑ю‑) — дуже поширений в українських дієсловах наросток з різним значінням:

а) в дієсловах недоконаних від іменникових і прикметникових пнів: дарувати (дарую…), порядкувати, мурувати, горювати…, часто, між іншим, на означення того, хто що робить або чим він є, в якому стані перебуває: учителювати, писарювати, гостювати, хазяйнувати, господарювати, голодувати, секретарювати, професорувати, козакувати, дівувати, парубкувати, вдовувати, кравцювати, чабанувати, гайдамакувати, марнувати, пильнувати, слабувати, радуватися…, отже іноді ніби рівнобіжне з ‑и‑: господарювати і господарити, гайдамакувати і гайдамачити тощо. Звичайно всі ці дієслова від іменників мають дуже відмінне значіння супроти дієслів основних того ж кореня, напр., учити далеко не те, що учителювати („бути в учителях, за вчителя“), косити не те, що косарювати („бути в косарях, за косаря“) і т. ін.

б) чималу вагу має цей наросток при творенні наворотних форм дієслів із протяжних: вихваляти вихвалювати…, мордувати замордовувати, горювати загорьовувати…, де, як бачимо, він буває і в подвоєній формі див. § 85.

Усі наведені дієслівні наростки органічно звʼязані з творенням дієслівних форм як доконаности супроти недоконаности, наворотности супроти протяжности.

  • Comments are not for extended discussion; this conversation has been moved to chat. – bytebuster Mar 3 '18 at 8:50
-2

Обидва варіанти правильні.

  • «Скористайтеся» — наказовий спосіб для «скориста́тися» (доконане від «користа́тися»).
  • «Скористуйтеся» — наказовий спосіб для «скори́стува́тися» (доконане від «кори́стува́тися»).

У чому я незгоден із попередньою відповіддю, так це в тому, що вона стверджує, начебто ці слова мають різницю в значенні (мовляв, «одноразово» і якось інакше).

Насправді за сучасним тлумачним словником («Словник української мови» в 20 томах) у сучасній українській мові слова «кори́стува́тися» і «користа́тися» є повними синонімами, просто одне з них має помітку «рідше»:

КОРИ́СТУВА́ТИСЯ, и́сту́юся, и́сту́єшся, рідше КОРИСТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок[онане].
1. чим і з чого. Уживати, використовувати що-небудь для власних потреб. <…>
    // Застосовувати що-небудь. <…>
2. чим і з чого. Використовувати що-небудь у своїх інтересах, діставати ви́году з чогось. <…>
3. чим. У сполуч. з абстр. ім. означає: мати що-небудь. <…>

(1) Кори́стува́тися (користа́тися) / скориста́тися (рідко скори́стува́тися) по́слугами (по́слугою):
     а) (кого) залучати когось до виконання якої-небудь роботи. <…>
     б) (чого) використовувати щось з певною метою. <…>

Тієї є ж думки старіший тлумачний словник («Словник української мови» в 11 томах — він 1970-х років, але, на жаль, новіший на цей момент ще не випустив том на літеру «С») про слова «скори́стува́тися» і «скориста́тися» — жодної різниці в значеннях не зазначено, і на цей раз жодне з них не відмічене як «рідковживане».

Можливо, колись різниця в значеннях існувала (або й зараз зберіглася в якихось діалектах), але сучасні словники не відмічають такої різниці.

Так трапляється і з іншими словами, наприклад, «сте́лють» (початкова форма «сла́ти») і «сте́лять» (початкова форма «стели́ти»).

  • @Follower, «однаково правильні», але різні за значенням (згідно до Вашої відповіді), чи не так? Якщо не так, то Вам варто переформулювати відповідь. Бо наразі в мене складається враження, що Ваша відповідь стверджує, що саме в сучасній українській мові значення різняться (а не просто згадує етимологію). – Sasha Mar 3 '18 at 1:45
  • @Follower, «цебто це зовсім не арґумент, чи розуміё пан» — не розумію. Як на мене, всі згадані Вами пари слів у сучасній загальній українській мові синонімічні. Навіть якщо СУМ-20 помиляється, то це поважне джерело, і на їхню позицію варто звертати увагу. – Sasha Mar 3 '18 at 1:47
  • @Follower, критику читав. Часково згоден, але критика стосувалася, здається, зовсім інших аспектів. І на жаль, при всій недоліках до СУМ-11 і СУМ-20, ми майже не маємо інших тлумачних словників (хіба що ВТССУМ, але він у свій час викликав ще більше критики — і теж не розрізняє значення: 1, 2). – Sasha Mar 3 '18 at 1:52
  • @Follower, ну от і добре, тепер ми з Вами висвітлили обидві позиції: Ви — Олекси Синявського, а я — НАНУ. Якби Ви самі висвітлили у своїй відповіді обидві, то я б не писав свою. (Іще Олекса Синявський загинув в 1937, тому, при всій повазі, його не можна вважати незаперечним авторитетом щодо сучасної української мови; але і НАНУ теж, мабуть, не можна вважати таким, тому, вважаю, 1:1.) – Sasha Mar 3 '18 at 1:58
  • @Follower, я думав, що це не взаємовиключні поняття (я думав, що «гинути» означає будь-яку передчасну смерть). «Першиь висновок: ріжницӓ відсутнӓ» — перепрошую, я цього не помітив; мабуть, надто задав тон Ваш вступ «коротко… один раз… стати користувачем». Але з Вашого дозволу, я все-таки поки не буду прибирати свою відповідь, бо Ваша (як мені здається) навіть якщо не логічно, то емоційно надто фокусує увагу на різниці, і я хочу її збалансувати. – Sasha Mar 3 '18 at 2:25

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.