Як правильно “скористУйтесь” чи “скористАйтесь”?

Question

Звертаюсь за вашою допомогою, знову маю проблеми з правильним написанням такого слова. Адже різні джерела пишуть по різному. вжити потрібно у реченні: "Скористуйтесь/Скористайтесь одним із наведених нижче способів".

Answer 1

Коротко

Наразі однаково правильно.

Але коли важлива лоґіка чи скільки раз, то:

• скористайтесь — один раз;
• скористуйтесь — стати користувачем.

---

Дієіменники

Скористуйтесь — скористуватися
Скористайтесь — скористатися

Обидва дієслова доконаного виду, відріжняються наростком ‑ува‑.

Спочатку, про всяк випадок, я спробував з простого — поглянути тлумачення й переклади. Потім — правопис. Очевидно, користі з того було не так багато, цьому значно посприяв вплив совітизації. Перший висновок: ріжниця відсутня. Але, наприклад мені, така відповідь не задовольняє, тому спробуємо розібратися з [історичним] означенням наростка ‑ува‑.

Наросток ‑ува‑

Норми української літературної мови, 1941 · Олекса Синявський

§ 101. Наростки дієслівні: значіння і їх вживання

1. ‑а‑, ‑я‑

а) в дієсловах, утворених від іменників: сідла́ти (сідлаю…), вінча́ти, вече́ряти, ка́шляти…

в) від деяких протяжних форм, зворотні повстають наростком ‑а‑: летіти — літати (літаю…), сидіти — сідати, лишити — лишати, котити — качати, ставити — ставляти, тягти — тягати, (прикрасити) — прикрашати, (попасти) — попасати, (дати) — давати, (умити) — умивати… (між голосними вставний в).

---

5. ‑ува‑, ‑юва‑ (‑у‑, ‑ю‑) — дуже поширений в українських дієсловах наросток з різним значінням:

а) в дієсловах недоконаних від іменникових і прикметникових пнів: дарувати (дарую…), порядкувати, мурувати, горювати…, часто, між іншим, на означення того, хто що робить або чим він є, в якому стані перебуває: учителювати, писарювати, гостювати, хазяйнувати, господарювати, голодувати, секретарювати, професорувати, козакувати, дівувати, парубкувати, вдовувати, кравцювати, чабанувати, гайдамакувати, марнувати, пильнувати, слабувати, радуватися…, отже іноді ніби рівнобіжне з ‑и‑: господарювати і господарити, гайдамакувати і гайдамачити тощо. Звичайно всі ці дієслова від іменників мають дуже відмінне значіння супроти дієслів основних того ж кореня, напр., учити далеко не те, що учителювати („бути в учителях, за вчителя“), косити не те, що косарювати („бути в косарях, за косаря“) і т. ін.

б) чималу вагу має цей наросток при творенні наворотних форм дієслів із протяжних: вихваляти вихвалювати…, мордувати замордовувати, горювати загорьовувати…, де, як бачимо, він буває і в подвоєній формі див. § 85.

Усі наведені дієслівні наростки органічно звʼязані з творенням дієслівних форм як доконаности супроти недоконаности, наворотности супроти протяжности.

Answer 2

Обидва варіанти правильні.

• «Скористайтеся» — наказовий спосіб для «скориста́тися» (доконане від «користа́тися»).
• «Скористуйтеся» — наказовий спосіб для «скори́стува́тися» (доконане від «кори́стува́тися»).

У чому я незгоден із попередньою відповіддю, так це в тому, що вона стверджує, начебто ці слова мають різницю в значенні (мовляв, «одноразово» і якось інакше).

Насправді за сучасним тлумачним словником («Словник української мови» в 20 томах) у сучасній українській мові слова «кори́стува́тися» і «користа́тися» є повними синонімами, просто одне з них має помітку «рідше»:

КОРИ́СТУВА́ТИСЯ, и́сту́юся, и́сту́єшся, рідше КОРИСТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок[онане].
1. чим і з чого. Уживати, використовувати що-небудь для власних потреб. <…>
    // Застосовувати що-небудь. <…>
2. чим і з чого. Використовувати що-небудь у своїх інтересах, діставати ви́году з чогось. <…>
3. чим. У сполуч. з абстр. ім. означає: мати що-небудь. <…>

(1) Кори́стува́тися (користа́тися) / скориста́тися (рідко скори́стува́тися) по́слугами (по́слугою):
     а) (кого) залучати когось до виконання якої-небудь роботи. <…>
     б) (чого) використовувати щось з певною метою. <…>

Тієї є ж думки старіший тлумачний словник («Словник української мови» в 11 томах — він 1970-х років, але, на жаль, новіший на цей момент ще не випустив том на літеру «С») про слова «скори́стува́тися» і «скориста́тися» — жодної різниці в значеннях не зазначено, і на цей раз жодне з них не відмічене як «рідковживане».

Можливо, колись різниця в значеннях існувала (або й зараз зберіглася в якихось діалектах), але сучасні словники не відмічають такої різниці.

Так трапляється і з іншими словами, наприклад, «сте́лють» (початкова форма «сла́ти») і «сте́лять» (початкова форма «стели́ти»).