Звертаюсь за вашою допомогою, знову маю проблеми з правильним написанням такого слова. Адже різні джерела пишуть по різному. вжити потрібно у реченні: "Скористуйтесь/Скористайтесь одним із наведених нижче способів".
Коротко
Наразі однаково правильно.
Але коли важлива лоґіка чи скільки раз, то:
- скористайтесь — один раз;
- скористуйтесь — стати користувачем.
Дієіменники
Скористуйтесь — скористуватися
Скористайтесь — скористатися
Обидва дієслова доконаного виду, відріжняються наростком ‑ува‑.
Спочатку, про всяк випадок, я спробував з простого — поглянути тлумачення й переклади. Потім — правопис. Очевидно, користі з того було не так багато, цьому значно посприяв вплив совітизації. Перший висновок: ріжниця відсутня. Але, наприклад мені, така відповідь не задовольняє, тому спробуємо розібратися з [історичним] означенням наростка ‑ува‑.
Наросток ‑ува‑
Норми української літературної мови, 1941 · Олекса Синявський
§ 101. Наростки дієслівні: значіння і їх вживання
1. ‑а‑, ‑я‑
а) в дієсловах, утворених від іменників: сідла́ти (сідлаю…), вінча́ти, вече́ряти, ка́шляти…
в) від деяких протяжних форм, зворотні повстають наростком ‑а‑: летіти — літати (літаю…), сидіти — сідати, лишити — лишати, котити — качати, ставити — ставляти, тягти — тягати, (прикрасити) — прикрашати, (попасти) — попасати, (дати) — давати, (умити) — умивати… (між голосними вставний в).
5. ‑ува‑, ‑юва‑ (‑у‑, ‑ю‑) — дуже поширений в українських дієсловах наросток з різним значінням:
а) в дієсловах недоконаних від іменникових і прикметникових пнів: дарувати (дарую…), порядкувати, мурувати, горювати…, часто, між іншим, на означення того, хто що робить або чим він є, в якому стані перебуває: учителювати, писарювати, гостювати, хазяйнувати, господарювати, голодувати, секретарювати, професорувати, козакувати, дівувати, парубкувати, вдовувати, кравцювати, чабанувати, гайдамакувати, марнувати, пильнувати, слабувати, радуватися…, отже іноді ніби рівнобіжне з ‑и‑: господарювати і господарити, гайдамакувати і гайдамачити тощо. Звичайно всі ці дієслова від іменників мають дуже відмінне значіння супроти дієслів основних того ж кореня, напр., учити далеко не те, що учителювати („бути в учителях, за вчителя“), косити не те, що косарювати („бути в косарях, за косаря“) і т. ін.
б) чималу вагу має цей наросток при творенні наворотних форм дієслів із протяжних: вихваляти вихвалювати…, мордувати замордовувати, горювати загорьовувати…, де, як бачимо, він буває і в подвоєній формі див. § 85.
Усі наведені дієслівні наростки органічно звʼязані з творенням дієслівних форм як доконаности супроти недоконаности, наворотности супроти протяжности.
-
Comments are not for extended discussion; this conversation has been moved to chat. – bytebuster Mar 3 '18 at 8:50
Обидва варіанти правильні.
- «Скористайтеся» — наказовий спосіб для «скориста́тися» (доконане від «користа́тися»).
- «Скористуйтеся» — наказовий спосіб для «скори́стува́тися» (доконане від «кори́стува́тися»).
У чому я незгоден із попередньою відповіддю, так це в тому, що вона стверджує, начебто ці слова мають різницю в значенні (мовляв, «одноразово» і якось інакше).
Насправді за сучасним тлумачним словником («Словник української мови» в 20 томах) у сучасній українській мові слова «кори́стува́тися» і «користа́тися» є повними синонімами, просто одне з них має помітку «рідше»:
КОРИ́СТУВА́ТИСЯ, и́сту́юся, и́сту́єшся, рідше КОРИСТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок[онане].
1. чим і з чого. Уживати, використовувати що-небудь для власних потреб. <…>
// Застосовувати що-небудь. <…>
2. чим і з чого. Використовувати що-небудь у своїх інтересах, діставати ви́году з чогось. <…>
3. чим. У сполуч. з абстр. ім. означає: мати що-небудь. <…>(1) Кори́стува́тися (користа́тися) / скориста́тися (рідко скори́стува́тися) по́слугами (по́слугою):
а) (кого) залучати когось до виконання якої-небудь роботи. <…>
б) (чого) використовувати щось з певною метою. <…>
Тієї є ж думки старіший тлумачний словник («Словник української мови» в 11 томах — він 1970-х років, але, на жаль, новіший на цей момент ще не випустив том на літеру «С») про слова «скори́стува́тися» і «скориста́тися» — жодної різниці в значеннях не зазначено, і на цей раз жодне з них не відмічене як «рідковживане».
Можливо, колись різниця в значеннях існувала (або й зараз зберіглася в якихось діалектах), але сучасні словники не відмічають такої різниці.
Так трапляється і з іншими словами, наприклад, «сте́лють» (початкова форма «сла́ти») і «сте́лять» (початкова форма «стели́ти»).
-
@Follower, «однаково правильні», але різні за значенням (згідно до Вашої відповіді), чи не так? Якщо не так, то Вам варто переформулювати відповідь. Бо наразі в мене складається враження, що Ваша відповідь стверджує, що саме в сучасній українській мові значення різняться (а не просто згадує етимологію). – Sasha♦ Mar 3 '18 at 1:45
-
@Follower, «цебто це зовсім не арґумент, чи розуміё пан» — не розумію. Як на мене, всі згадані Вами пари слів у сучасній загальній українській мові синонімічні. Навіть якщо СУМ-20 помиляється, то це поважне джерело, і на їхню позицію варто звертати увагу. – Sasha♦ Mar 3 '18 at 1:47
-
@Follower, критику читав. Часково згоден, але критика стосувалася, здається, зовсім інших аспектів. І на жаль, при всій недоліках до СУМ-11 і СУМ-20, ми майже не маємо інших тлумачних словників (хіба що ВТССУМ, але він у свій час викликав ще більше критики — і теж не розрізняє значення: 1, 2). – Sasha♦ Mar 3 '18 at 1:52
-
@Follower, ну от і добре, тепер ми з Вами висвітлили обидві позиції: Ви — Олекси Синявського, а я — НАНУ. Якби Ви самі висвітлили у своїй відповіді обидві, то я б не писав свою. (Іще Олекса Синявський загинув в 1937, тому, при всій повазі, його не можна вважати незаперечним авторитетом щодо сучасної української мови; але і НАНУ теж, мабуть, не можна вважати таким, тому, вважаю, 1:1.) – Sasha♦ Mar 3 '18 at 1:58
-
@Follower, я думав, що це не взаємовиключні поняття (я думав, що «гинути» означає будь-яку передчасну смерть). «Першиь висновок: ріжницӓ відсутнӓ» — перепрошую, я цього не помітив; мабуть, надто задав тон Ваш вступ «коротко… один раз… стати користувачем». Але з Вашого дозволу, я все-таки поки не буду прибирати свою відповідь, бо Ваша (як мені здається) навіть якщо не логічно, то емоційно надто фокусує увагу на різниці, і я хочу її збалансувати. – Sasha♦ Mar 3 '18 at 2:25