Здрастуйте чи здравствуйте?

Question

Словник української мови:

ЗДРАСТУВАТИ, рідко ЗДРАВСТВУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Бути здоровим; благополучно існувати...
2. наказ. сп. здрастуй (здрастуйте). Вітання при зустрічі...
3. наказ. сп. здрастуй (здрастуйте), у знач. виг., фам. Уживається при вираженні здивування, заперечення і т. ін.

Очевидна подібність укр. здравствувати з рос. здравствовать. Українські філологи зацьковують вживання цього слова і переконують, що воно російське. Можна його й уникати або замінювати синонімами, але на чиєму боці правда?

Answer 1

UPD. З коментаря пана @Sasha: в словнику Кримського з Єфремовим це слово є в прикладах.

З одного боку, звісно, ані у словнику Грінченка, ані у словнику Кримського з Єфремовим і ко такого слова немає.

З іншого боку, у корпусі української мови пише, що таке слово вживають:

Панас Мирний у романі "Повія":

— Здрастуйте! Гуляєте? — і перед нею, наче з-під землі, виріс Проценко. Вона мовчала.

Марко Кропивницький у "Дай серцю волю, заведе у неволю":

[Семен:] Що ж бабуся твоя, чи здрастують ще?

[Одарка (жартуючи):] Підскакують; з печі до долу, а з долу на піч.

О. Довженко у фільмі "Земля":

— Здрастуйте, діду, — почулись дзвінкі дитячі голоси з-за куща калини біля сусідньої могилки.

Всеволод Нестайко у "Казкових пригодах Грайлика":

— Здрастуйте, бабусю! — кинувся до неї Грайлик.

— Здрастуй, милий! Вітаю тебе у моєму царстві,— лагідно усміхнулася вона до нього.

Отже, це слово вживають у літературних творах з ХІХ по ХХІ століття, всю історію нової української мови, немає причин вважати його росіянізмом, хоч би яке схоже на російський аналоґ воно не було.

Answer 2

Правда на сторонї філолоґів.

ЕСУМ

• очевидно, запозичення з російської мови;

• р. здра́вствуй, як і болг. здра́сти «привіт», походить від стсл. съдравьствоуи, що пояснюється як скорочення форми 1-ї ос. одн. съдравьствоуѭ «поздоровляю» (Соболевский ЖМНП 1897, листопад, 63) або як форма наказового способу від съдравьствовати «бути здоровим» (Dickenmann RS 21, 133);

Очевидність, звісно, залишена лише для мовознавцїв, але спробуймо розібрати:

• Тут прямо сказано про запозику з Московської. Я не мовознавець, пак не маю прямих тверджень, але трохи трохи умовно обрїзю і сказю, же запозика з Церковно-Словянською, бо:

  1. Частоуживані відти слова зберегли свою форму.

  2. Московська теж має наступну властивість.

• Видно відсутність повноголосся, тобто коли з *or маємо oro за тим ж корньом: Московське здрав-ие проти здоров-и̑а. Тому якби перенести на Український лад, то було би на зразок здоровувати, а отже здоровуйте.

Навмисно поки не писав здоровствувати, бо цього наростка -ств- трїба дослїдити. Хоч воно може мати спільність з наростком -ство, як в мастерство, але однаково постає питаннє доцїльність уживу в дїйословах.

Також зазначу, же є такі вирази:

• Бути здоров(им), має ту ж змислову суть, як вже зазначено в ЕСУМ-і, шчо і здоровствувати. І є достатньо уживаним, причому не лише при чханнї, а також при вітаннях і просчаннях, часто без дїйослова бути і з укороченим прикметником здоров. Існують чимало похідних, наприклад здоровенькі були.

• Зичити [доброго] здоровʼя, котре уживане в прямому змислї як побажаннє, тому, з мойого досвіду, зазвичай буває як окреме вітаннє чи просчаннє, але не як вітаннє, хоча може десь і так.

• Те саме з здоро́витися, з котрого буде здоровтеся, шчо значе почувати ся здоровим.

Answer 3

відновідь: здрастуйте (здрастувати)

перевіривши за одним із корпусів, я склав таблицю частовживаности:

висновок на лице. чи є варіант "здравствуйте" суто російським, залишається гадати. але такі складні поєднання приголосних, як "вств" (здравствуйте), не притаманні українській мові.

Можна його й уникати або замінювати синонімами, але на чиєму боці правда?

правда у тому, що кожний ~10 випадок вживання слів зі списку (у таблиці) – це вживання "здравствуйте".

Answer 4

Здравствуйте і Здрастуйте — обидва росіянізми. Питання немає. Один із прикладів вживання поданого слова – з совєтського фільму («Земля»), саме в той час, коли скрипнівку забороняли, українських авторів ліквідовували, а українську мову прирівнювали до «брата». Єдиним раціональним поясненням аргументації проти його явного російського походження є те, що русифіковані українці відчувають ностальгію за цим словом і хочуть за нього боротися.