4

На сайті "Словопедії" пишуть так: ЩИРОСЕРДНО - см. щиросердечно. Значення одинакове, це зрозуміло, але в інших випадках щиросердечно порівнюють з рос. "чистосердечно" і вживати не рекомендують. То яке слово обрати?

  • якщо вам не складно, додайте посилання на випадки, коли щиросердечно порівнюють з "чистосердечно". – P. Vowk Mar 13 '18 at 22:51
0

Мені теж зразу згадалося рос. "чистосердечно", а зовсім не питомі прикметники в класиків з відповіді вище. Якщо мова про прислівникову фразу в контексті "говорити правду", то, як на мене, по-нашому природно звучатиме "по щирості", "по-щирому". В Грінченка ще є чудове слівце "необлудно".

Гадаю, "щиросердно" є адекватним лише в контексті сердечних, так би мовити, справ:

Коха́в він мене́ ві́рно, щиросе́рдно (Кон.).

Я вас по [настоя]-щему люблю – я вас правди́во люблю́ (коха́ю), я вас по пра́вді (таки́ спра́вді, щи́ро, щиросе́рдно) люблю́ (коха́ю);

А якщо "чистосердечно признаться", то це радше "зізнатися по щирості":

Призна́юсь вам по щи́рості тепе́р (Грінч.)

Джерело: Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Контекст рулить. :)

1

Насправді є цілих три прислівника:

ЩИРОСЕРДЕ́ЧНО, ЩИРОСЕ́РДНО і ЩИРОСЕ́РДО,

які відповідають трьом прикметникам:

ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ЩИРОСЕ́РДНИЙ, ЩИРОСЕ́РДИЙ.

У СУМі всі прислівники просто відсилають до статей про відповідні прикметники.

А прикметники "щиросердечний" і "щиросердний" відсилають до статті про прикметник "щиросердий".

З одного боку, могли б сказати, що основна форма - саме "щиросердий", але подивимось на джерела:

Слово "щиросердечний" використовує М. Коцюбинський:

Признаюся, мені дуже приємні і Ваше співчуття до моїх замірів і бажання помогти їм. Ще раз засилаю Вам за те щиросердечну подяку!

Слово "щиросердний" вживає якийсь невідомий автор, Семен Журахович.

Словом "щиросердий" користується Нечуй-Левицький:

Він працьовитий, щиросердий, і в його є тямка в голові; душа в його добра.

Так само Коцюбинський вживає й прислівник щиросердечно, а Олесь Гончар користується прислівниками щиросердно і щиросердо.

Вимальовується така картина:

Коцюбинський - це класик української літератури, до того ж, маємо послідовність у його вжитку прислівникової та прикметникової форм з цим коренем. Гончар використовує прислівники непослідовно. Нечуй-Левицькому я б також довірився з приводу мови, бо він дуже ретельно працював над своїм стилем.

Мій обережний висновок такий:

Хоч всі три слова і є словниковими, а отже вживати їх можна без вагань, та все ж таки стилістично краще обмежитися в більшості випадків двома варіантами: "щиросердечно" ("щиросердечний") та "щиросердо" ("щиросердий").

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.