6

Словники реєструють обидва варіанти, до того ж, зараз спостерігається розмежування (дещо штучне, як на мене) - вживати "швидко" для опису дії, а "скоро" - для опису часу. Хоч для означення часу в більшості випадків можна вжити "незабаром".

Наприклад: Словопедія

  • 6
    Ласкаво просимо на Ukrainian.SE! Al Crow, чи могли б ви навести приклади (з посиланнями) розмежування у вживанні швидко/скоро, яке ви помічаєте? – s0nata Feb 11 '18 at 10:48
2

Як пише Чак Євгенія Давидівна, український мовознавець, у Літературному місті:

"За сучасними словниками прислівник скоро вживається в двох значеннях: по-перше, для вираження інтенсивності руху, по-друге – в часовому значенні – з відтінком «через деякий час». Отже, за словниками виходить, що слово скоро своїми значеннями в основному не відрізняється від слова швидко. Проте останнім часом у мовній практиці норми стилістичного вживання обох прислівників починають викристалізовуватися в той спосіб, що скоро здебільшого виступає як прислівник із часовим значенням (як синонім до незабаром, невдовзі), а швидко – як прислівник, що виражає інтенсивність руху. В цьому можна переконатися на численних прикладах в художньої літератури.
У О. Гончара: «Угорець заходив до неї з різних боків, хижо націлявся і цюкав. Колода тільки перекочувалася з місця на місце, ціла-цілісінька. Бійці чмихали. Невдалий дроворуб скоро впрів. Хаєцький не міг далі байдуже дивитись на його самокатування. Він кинув батіжок, плюнув у долоні.» У М. Стельмаха: «Будьте милостиві [до землемірів], скажіть, чи скоро будете нам наділяти землю?»
Слово швидко з виразним значенням інтенсивності дії виступає в творах дореволюційних і радянських письменників. Ось кілька прикладів. «А воно молоде, то швидко і виходилося собі…» (Марко Вовчок). «Василина вибігла із зали так швидко, як і вбігла» (І. Нечуй-Левицький)."

Отже Ви абсолютно вірно зауважили про дане розмежування. Але пані Євгенія додала ще ремарку:

"Доцільність семантичного розрізнення цих слів диктується потребами мовного життя, яке прагне смислової точності. Правда, іноді контекст дозволяє вжити будь-яке з двох слів, і зміст речення лишається незмінним. Наприклад, у реченні «Хто з всіми добрий хоче буть, той швидко втратить добрий путь» (І. Франко). Слово швидко без шкоди для змісту можна замінити словом скоро. А от у прикладі з Панаса Мирного замість швидко безперечно краще було б вжити слово скоро («Од купи до купи знай бігав Карпо і гукав: «Піддержте, братця! Що се таке? За бісовими думками швидко не можна буде бідному чоловікові й дихнути»), бо формально виходить, що йдеться про частоту дихання (можна буде, мовляв, тільки повільно дихати), а не про час, коли це настане («незабаром»). Звичайно, в розмовній мові можуть виникати ще виразніші двозначності. Тому треба помітити порух мови до розрізнення слів швидко і скоро і зважити на вироблення такої тенденції."

Отже, як виявилось, все залежить від контексту в якому будуть зустрічатись ці слова. Але у розмовній українській швидко частіше буде використовуватись для вираження інтенсивності руху, а скоро — як прислівник з часовим значенням.

  • Мені здається, ця тенденція прослідковується через багаторічне зближення із самізнаєтеякою мовою. – Al Crow Mar 23 '18 at 23:37

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.