12

Перекладаю з російської таке речення :

При повороте элемента...

переклав як

При повороті елемента...

але засумнівався, так як також зустрічав форму родового відмінку з закінченням на у.

Slovnyk.ua наводить обидва варіанти, тому буду вдячний за роз'яснення.

4 Answers 4

11

Процитую допис "Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни" з вікіпедії.

Закінчення ,

  • Назви осіб, власні імена та прізвища, а також персоніфіковані предмети та явища ( учителя, Андрія)
  • Назви тварин і дерев (вовка, дуба)
  • Назви предметів та архітектурних деталей (олівця, карниза)
  • Назви населених пунктів та планет (Харкова, Юпітера)
  • Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ів (-єв), -ин (-їн) (Дністра, Любичіва)
  • Назви мір довжини, ваги, часу тощо; назви грошових знаків; числові назви (місяця, процента, тижня, карбованця, мільйона )
  • Назви місяців і днів тижня (вівторка, жовтня)
  • Назви машин та їх деталей (комбайна, мотора)
  • Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни (атома, ромба, іменника)

Закінчення ,

  • Речовини, маси, матеріали (азоту, гіпсу, льоду)
  • Збірні поняття, а також назви сортів плодових дерев. Сюди належать назви кущових і трав'янистих рослин (атласу, пролетаріату, бузку)
  • Назви будівель, споруд (ґанку, магазину)
  • Назви установ, закладів, організацій (інституту, штабу)
  • Переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо, а також їх зменшені форми на (лугу, майдану, світу)
  • Явища природи (вогню, вітру)
  • Назви почуттів ( гніву, жалю)
  • Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять (бігу, світогляду, шуму)
  • Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін., а також літературознавчі терміни (синтезу, сюжету) Назви ігор, танців та абстрактних творів мистецтва (музичних, кінематографічних) ( вальсу, волейболу)
  • Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот) (манускрипту, водогону)
  • Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот) (вислову, побуту)
  • Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей, штатів і т. ін. (Амуру, Алжиру)

Там же знаходимо прямою мовою

елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)

Контекст

  • Ядро атома складається з протонів (число яких відповідає атомному числу хімічного елемента)
  • Зв'язок моральних норм з реальною практикою людського життя випливає також і з тієї обставини, що нормою називається, крім відповідного елементу свідомості, ще й просто певний середній випадок або показник, певна усталена риса того чи іншого об'єктивного масового явища або процесу.
3
  • У відповіді жирним позначено те, що стосується мого прикладу. Правила узяті з вікіпедії, а вона, в свою чергу, посилається на § 48. Родовий відмінок // Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012. — С. 83-86.. Додатково, "Ма́сова ча́стка елеме́нту" - назва статті з вікіпедії
    – finesoul
    Aug 21, 2018 at 7:47
  • Ма́сова ча́стка елеме́нту - абстракція. Визначення наведене у прикладі. Не існує масових часток елементу у природі. Це якась математична величина яку ми можемо розрахувати. Азот, кисень, водень - конкретні (не абстракція) хімічні елементи таблиці Менделєєва. Кожен з них має властивість атомне число елемента.
    – finesoul
    Aug 22, 2018 at 16:50
  • Поміняв приклад на менш суперечливий.
    – finesoul
    Aug 23, 2018 at 6:41
3

Конкретна річ - -а, абстрактна - -у. Я гадаю, у вас тут значення конкретне, тому «елемента».

1
  • 4
    Дякую, могли б ви ще навести джерело інформації на яке посилаєтесь?
    – Kvaz1r
    Nov 23, 2017 at 22:09
2

Наявна відповідь цілком вичерпно роз'яснює формальні правила, за якими відбувається вибір закінчення або у родовому відмінку. Ці правила присутні у багатьох підручниках української мови і вважаються канонічними.

Менше з тим, на цьому сайті постійно виникають запитання-дублікати, автори яких не можуть добрати правильну категорію до іменника. Отже, цей допис відповідає на додаткове запитання:

Чи є емпіричне правило (rule of thumb), яке дозволяє інтуїтивно визначити категорію слова щодо закінчення родового відмінку однини іменників чоловічого роду?


Відповідь: так, таке правило є:

Іменники, що позначають одухотворені (animate) істоти (у тому числі, сакралізовані або іншим чином штучно одухотворені предмети) отримують закінчення .
Іменники, що позначають неодухотворені (inanimate) предмети, отримують закінчення .

Багато слів

Україномовних досліджень на цю тему нема. Найближче джерело — проф. Залізняк, але він, унаслідок своєї політичної позиції, не писав українською, незважаючи на українське прізвище. :) Тому (у дужках) я вказуватиму ключові англомовні слова, за якими можна ґуґлити подальшу інформацію.

  • В українській, як і в багатьох слов'янських мовах, іменники мають граматичний рід (grammatical gender, GG) і число (grammatical number).
  • Ці обидві категорії впливають на відмінювання іменника.
  • Іменники чоловічого роду мають додаткову характеристику, яка називається одухотвореність (animacy) та особистість (personhood).
    Історично це виглядало у вигляді ієрархії:
    • personhood — іменники на позначення людей (неполіткоректно, лише чоловічого роду)
    • animate — іменники на позначення одухотворених істот (тварин, а також найбільш цінних предметів побуту, в основному, інструментів) — граматично включає в себе попередню категорію;
    • інші іменники чоловічого роду — неодухотворені;
    • іменники жіночого роду;
    • іменники середнього роду;
  • Іменники на позначення особистих та одухотворених істот (звісно, вони були лише чоловічого роду) відмінювалися на (a-stem noun paragidm)
  • Інші іменники відмінювалися на (u-stem noun paragidm)
  • Це стосується не лише родового відмінку, але і знахідного. Більше того, є таке явище як genitive-accusative syncretism (GA syncretism), змішування форм закінчень родового та знахідного відмінків. І це явище також притаманне animate іменникам.

Як вказано у коментарях, спорідненим явищем є Іменники-назви істот і неістот, щоправда, з тією різницею іменники-назви істот, за означенням, відповідають на запитання хто? у той час, як більшість іменників на позначення одухотворених відповідають на запитання що?


Висновки

Основне питання, на яке треба відповісти, щоб визначити категорію іменника, це наскільки «живим» ви вбачаєте істоту або предмет, позначений іменником. Якщо «живий», то закінчення , інакше — .

  • Якщо йдеться про людину або тварину, то все очевидно.
  • Історично, релігійним предметам, а також основним господарчим інструментам, від яких залежало фізичне виживання, надавалося додаткової сакральності, а значить, і одухотвореності.
  • Українська мова демонструє також таке явище, як , де неживі предмети деяких категорій (наприклад, інформаційного характеру, бо вони ніби могли «говорити», як-то лист), також отримували одухотвореність.
  • Попередній пункт цілком можна розширювати. Наприклад, під явище факультативної одухотвореності можна підкласти предмети інформаційних технологій: сервер, процес, потік, фронтенд, бекенд, баґ, контейнер, репорт жартома наділяються особистісними характеристиками як-то гонором, характером, слухняністю чи бешкетництвом, і тому вони також можуть отримувати закінчення
  • Натомість, предмети об'єкти, над якими виконуються якісь дії («при повороті елементу» із тексту запитання) можна вважати такими, що не мають власної «особистості» і тому я б не вважав великою помилкою, якби вони відмінювалися на .

Чтиво

  • Sebastian Kempgen et. al. — Die slavischen Sprachen / The Slavic Languages. Halbband 1 (2009), ISBN: 978-3110156607. Паперова книга є на Amazon за страшні гроші, але мені вдалося завантажити PDF звідси, сторінки 152-160 містять статтю Emily Klenin — "Animacy, Personhood"
    (власна оцінка: стаття читається як детектив, не відірватися)
  • — це явище також близько споріднене з обговорюваним питанням
5
  • Це дещо смішно, бо тут неправильна відповідь. Спробую надати свою. Sep 1, 2022 at 5:04
  • Щиро захоплений глибиною дослідження.
    – Sasha
    Sep 1, 2022 at 10:19
  • Щодо фінального висновку — я правильно розумію, що, на Вашу думку, багато слів (зокрема бекенд, фронтенд) дозволяють обидва закінчення, і фактично вибір залежить від суб'єктивного відчуття мовця/письменника?
    – Sasha
    Sep 1, 2022 at 10:19
  • 1
    @Sasha, саме так вважаю. Сам мовець обирає, наскільки одухотвореним він вважає предмет. А дослідники дотримуються дескриптивного підходу, мовцеві у цьому не заважають, а натомість, спостерігають і формалізують у підручниках. Ну і знов-таки, будь-яке емпіричне правило є суб'єктивним і має винятки. А відсутність україномовних досліджень може викликати заперечення дослідників, які звикли до класичного підходу. Sep 1, 2022 at 11:43
  • 1
    Якщо я не помиляюся, проф. Залізняк помер у 2017 році, тому "...не писав українською".
    – Artemix
    Sep 2, 2022 at 10:12
1

Це по сутї розлога заувага до відповідї, де розказано про animacy


Що чомусь:

  • Перекладено як одухотворенісь, хоча вже давно є усталені істота і неістота (inanimacy).

  • Привʼязано до парабіжності закінченнь та , хоча то насправдї до парабіжности відмінків знахідного і родового. Тут це було би [знайшов] елемента проти елемент.

Згадана ланка про лист теж нічого не каже про істоту. Це просто зразкова проблема синкретизму — злиття — знахідного і родового¹, що не дивно, бо різні правила для істот і неістот, загального і окремого ітд. Це стосується будь-якого роду, тут наприклад при дїйойменниках: Іди сіна косити. Пішов риби ловити. Прийдеш до мене барвіночку рвати. Вийшла мати води брати. Покинь відер набивати. Іде мати невістки будити. Ніде правди (гріха) діти й т. інше. Або навпаки в знахідний, особливо коли дїйослово з не чи коли треба вказати визначеність, правда, сам Бєляєв вказує на вплив російської мови. Тож мішанина родів і є причиною богатьох запитаннь. Чисто умовно, проблема вирїшиться новими нормами або повним зливом родів.

Але навіть ві випадку неістот — [пишу] лист чи листа — тут розглядають не перетвір до істоти, а якраз до розряду родового з та , що відповідає за конкретність і абстракність²: [написав] лист (загально) проти листа (окремого). Теж начебто стосується чоловічого. Дуже сумнїваюся, що тут всі конкретні неістоти стають істотами: [немає] зошита, годинника і, власне, листа ітд; але при цьому елемента (конкретне) і елементу (абстрактне), вогню (інше абстракне для прикладу).

Знов ж чергове але, аби було веселїше: маємо щось дуже подібного до попереднього: частинний родовий відмінок, що латинською ще відомий як партитивний. Стосується не лише чоловічого: [випив] воду (повністю) проти води (частину). Сулима наводить [дай] хліба як коротку форму до шматок хліба. Також ним зазначено, що після числових назов, починаючи від пʼять, завжди буває родовий частинний. З певними дїйословами може значити частинність самих їх, особливо якщо предмет неподїльний: [дати] віз (назавжди) проти воза (тимчасово).


  1. Що відносно поширене явище: фінська і естонська, ґрецька. Приклади наведені Сулимою — див. ланку, де згадано частинний родовий відміннок.

  2. Чимось віддалено нагадує анґлійське the.

5
  • Цікаво, дякую. Термінологію спробую виправити. Риби ловити — класичний випадок Partitive case, а ніде правди діти — Abessive case, обидва які злилися з Genitive. Це усе ref. Залізняк, 1967. Sep 1, 2022 at 9:55
  • По-моєму, інший термін замість істота і неістота використано доволі вдало: (1) щоб у читачів не виникало бажання звести це до чітко зафіксованого зі шкільних уроків «кіт — істота, дерево — (граматично) неістота»; (2) від «істота і неістота» важко утворити прикметник на зразок одухотворений і іменник на зразок одухотвореність.
    – Sasha
    Sep 1, 2022 at 10:22
  • Як не дивно, дихотомія «написав листа / написав лист» і дихотомія «нема елемента / нема елементу», здається, пов'язані. Я вже давно помічав, що випадки на зразок «написав листа» тяжіють до використання -а навіть у тих словах, які в словниках з -у (наприклад, «отримав приза»). Цілком можливо, що Be Brave Be Like Ukraine має ряцію — і ОБИДВА явища історично прив'язані до дихотомії «істота / неістота». (Або згадати про «Чи в доща є батько?» з перекладу «Біблії» Куліша — взагалі-то дощ має бути з -у, але, можливо, саме конотація істоти змусила перекладача тут написати -а.)
    – Sasha
    Sep 1, 2022 at 10:22
  • Загалом, мені здається, щоб сперечатися з його відповіддю, треба прочитати відповідний фрагмент Sebastian Kempgen Die slavischen Sprachen, але наразі гадки не маю, як його швидко знайти.
    – Sasha
    Sep 1, 2022 at 10:23
  • 1
    @Sasha, Re як знайти: я в дописі прописав посилання, звідки мені вдалося скачати PDF. Не знаю щодо легальності, лише сподіваюся, що наше дослідження має академічну мотивацію. Sep 1, 2022 at 11:20

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.