Як правильно - "елемента" чи "елементу"?

Question

Перекладаю з російської таке речення :

При повороте элемента...

переклав як

При повороті елемента...

але засумнівався, так як також зустрічав форму родового відмінку з закінченням на у.

Slovnyk.ua наводить обидва варіанти, тому буду вдячний за роз'яснення.

Answer 1

Процитую допис "Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни" з вікіпедії.

Закінчення -а, -я

• Назви осіб, власні імена та прізвища, а також персоніфіковані предмети та явища ( учителя, Андрія)
• Назви тварин і дерев (вовка, дуба)
• Назви предметів та архітектурних деталей (олівця, карниза)
• Назви населених пунктів та планет (Харкова, Юпітера)
• Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ів (-єв), -ин (-їн) (Дністра, Любичіва)
• Назви мір довжини, ваги, часу тощо; назви грошових знаків; числові назви (місяця, процента, тижня, карбованця, мільйона )
• Назви місяців і днів тижня (вівторка, жовтня)
• Назви машин та їх деталей (комбайна, мотора)
• Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни (атома, ромба, іменника)

Закінчення -у, -ю

• Речовини, маси, матеріали (азоту, гіпсу, льоду)
• Збірні поняття, а також назви сортів плодових дерев. Сюди належать назви кущових і трав'янистих рослин (атласу, пролетаріату, бузку)
• Назви будівель, споруд (ґанку, магазину)
• Назви установ, закладів, організацій (інституту, штабу)
• Переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо, а також їх зменшені форми на -к (лугу, майдану, світу)
• Явища природи (вогню, вітру)
• Назви почуттів ( гніву, жалю)
• Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять (бігу, світогляду, шуму)
• Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін., а також літературознавчі терміни (синтезу, сюжету) Назви ігор, танців та абстрактних творів мистецтва (музичних, кінематографічних) ( вальсу, волейболу)
• Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот) (манускрипту, водогону)
• Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот) (вислову, побуту)
• Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей, штатів і т. ін. (Амуру, Алжиру)

Там же знаходимо прямою мовою

елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)

Контекст

• Ядро атома складається з протонів (число яких відповідає атомному числу хімічного елемента)
• Зв'язок моральних норм з реальною практикою людського життя випливає також і з тієї обставини, що нормою називається, крім відповідного елементу свідомості, ще й просто певний середній випадок або показник, певна усталена риса того чи іншого об'єктивного масового явища або процесу.

Answer 2

Конкретна річ - -а, абстрактна - -у. Я гадаю, у вас тут значення конкретне, тому «елемента».

Answer 3

Наявна відповідь цілком вичерпно роз'яснює формальні правила, за якими відбувається вибір закінчення -а або -у у родовому відмінку. Ці правила присутні у багатьох підручниках української мови і вважаються канонічними.

Менше з тим, на цьому сайті постійно виникають запитання-дублікати, автори яких не можуть добрати правильну категорію до іменника. Отже, цей допис відповідає на додаткове запитання:

Чи є емпіричне правило (rule of thumb), яке дозволяє інтуїтивно визначити категорію слова щодо закінчення родового відмінку однини іменників чоловічого роду?

---

Відповідь: так, таке правило є:

Іменники, що позначають одухотворені (animate) істоти (у тому числі, сакралізовані або іншим чином штучно одухотворені предмети) отримують закінчення -а.
Іменники, що позначають неодухотворені (inanimate) предмети, отримують закінчення -у.

Багато слів

Україномовних досліджень на цю тему нема. Найближче джерело — проф. Залізняк, але він, унаслідок своєї політичної позиції, не писав українською, незважаючи на українське прізвище. :) Тому (у дужках) я вказуватиму ключові англомовні слова, за якими можна ґуґлити подальшу інформацію.

• В українській, як і в багатьох слов'янських мовах, іменники мають граматичний рід (grammatical gender, GG) і число (grammatical number).
• Ці обидві категорії впливають на відмінювання іменника.
• Іменники чоловічого роду мають додаткову характеристику, яка називається одухотвореність (animacy) та особистість (personhood).
  Історично це виглядало у вигляді ієрархії:
  • personhood — іменники на позначення людей (неполіткоректно, лише чоловічого роду)
  • animate — іменники на позначення одухотворених істот (тварин, а також найбільш цінних предметів побуту, в основному, інструментів) — граматично включає в себе попередню категорію;
  • інші іменники чоловічого роду — неодухотворені;
  • іменники жіночого роду;
  • іменники середнього роду;
• Іменники на позначення особистих та одухотворених істот (звісно, вони були лише чоловічого роду) відмінювалися на -а (a-stem noun paragidm)
• Інші іменники відмінювалися на -у (u-stem noun paragidm)
• Це стосується не лише родового відмінку, але і знахідного. Більше того, є таке явище як genitive-accusative syncretism (GA syncretism), змішування форм закінчень родового та знахідного відмінків. І це явище також притаманне animate іменникам.

Як вказано у коментарях, спорідненим явищем є Іменники-назви істот і неістот, щоправда, з тією різницею іменники-назви істот, за означенням, відповідають на запитання хто? у той час, як більшість іменників на позначення одухотворених відповідають на запитання що?

---

Висновки

Основне питання, на яке треба відповісти, щоб визначити категорію іменника, це наскільки «живим» ви вбачаєте істоту або предмет, позначений іменником. Якщо «живий», то закінчення -а, інакше — -у.

• Якщо йдеться про людину або тварину, то все очевидно.
• Історично, релігійним предметам, а також основним господарчим інструментам, від яких залежало фізичне виживання, надавалося додаткової сакральності, а значить, і одухотвореності.
• Українська мова демонструє також таке явище, як facultative-animacy, де неживі предмети деяких категорій (наприклад, інформаційного характеру, бо вони ніби могли «говорити», як-то лист), також отримували одухотвореність.
• Попередній пункт цілком можна розширювати. Наприклад, під явище факультативної одухотвореності можна підкласти предмети інформаційних технологій: сервер, процес, потік, фронтенд, бекенд, баґ, контейнер, репорт жартома наділяються особистісними характеристиками як-то гонором, характером, слухняністю чи бешкетництвом, і тому вони також можуть отримувати закінчення -а
• Натомість, предмети об'єкти, над якими виконуються якісь дії («при повороті елементу» із тексту запитання) можна вважати такими, що не мають власної «особистості» і тому я б не вважав великою помилкою, якби вони відмінювалися на -у.

---

Чтиво

• Sebastian Kempgen et. al. — Die slavischen Sprachen / The Slavic Languages. Halbband 1 (2009), ISBN: 978-3110156607. Паперова книга є на Amazon за страшні гроші, але мені вдалося завантажити PDF звідси, сторінки 152-160 містять статтю Emily Klenin — "Animacy, Personhood"
  (власна оцінка: стаття читається як детектив, не відірватися)
• facultative-animacy — це явище також близько споріднене з обговорюваним питанням

Answer 4

Це по сутї розлога заувага до відповідї, де розказано про animacy…

---

Що чомусь:

• Перекладено як одухотворенісь, хоча вже давно є усталені істота і неістота (inanimacy).

• Привʼязано до парабіжності закінченнь -у та -а, хоча то насправдї до парабіжности відмінків знахідного і родового. Тут це було би [знайшов] елемента проти елемент.

Згадана ланка про лист теж нічого не каже про істоту. Це просто зразкова проблема синкретизму — злиття — знахідного і родового¹, що не дивно, бо різні правила для істот і неістот, загального і окремого ітд. Це стосується будь-якого роду, тут наприклад при дїйойменниках: Іди сіна косити. Пішов риби ловити. Прийдеш до мене барвіночку рвати. Вийшла мати води брати. Покинь відер набивати. Іде мати невістки будити. Ніде правди (гріха) діти й т. інше. Або навпаки в знахідний, особливо коли дїйослово з не чи коли треба вказати визначеність, правда, сам Бєляєв вказує на вплив російської мови. Тож мішанина родів і є причиною богатьох запитаннь. Чисто умовно, проблема вирїшиться новими нормами або повним зливом родів.

Але навіть ві випадку неістот — [пишу] лист чи листа — тут розглядають не перетвір до істоти, а якраз до розряду родового з -у та -а, що відповідає за конкретність і абстракність²: [написав] лист (загально) проти листа (окремого). Теж начебто стосується чоловічого. Дуже сумнїваюся, що тут всі конкретні неістоти стають істотами: [немає] зошита, годинника і, власне, листа ітд; але при цьому елемента (конкретне) і елементу (абстрактне), вогню (інше абстракне для прикладу).

Знов ж чергове але, аби було веселїше: маємо щось дуже подібного до попереднього: частинний родовий відмінок, що латинською ще відомий як партитивний. Стосується не лише чоловічого: [випив] воду (повністю) проти води (частину). Сулима наводить [дай] хліба як коротку форму до шматок хліба. Також ним зазначено, що після числових назов, починаючи від пʼять, завжди буває родовий частинний. З певними дїйословами може значити частинність самих їх, особливо якщо предмет неподїльний: [дати] віз (назавжди) проти воза (тимчасово).

---

1. Що відносно поширене явище: фінська і естонська, ґрецька. Приклади наведені Сулимою — див. ланку, де згадано частинний родовий відміннок.

2. Чимось віддалено нагадує анґлійське the.