8

Якою є усталена форма родового відмінку множини до слова «вівця»?

Пономарів пропонує тезу, що в- є протетичним звуком, що є цілком очікувано. Але ніц не каже про відмінювання.

Різні джерела дають суперечливі пропозиції:

Запитую тому, що на мій особистий смак «вівць» та «вівців» звучить краще, але суперечить результатам пошуку по інтернету.

8

СУМ у прикладах подає форму овець

Вівця, і, жін. 1. Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м'ясо, молоко; самка барана. <...> Отари овець сунуться по степу, неначе білі та чорні хмари (Нечуй-Левицький, III, 1956, 314); <...>

Окрім того, прикметник до вівця - овечий.

Овечий, а, е. 1. Прикм. до вівця. Відоллються вовку овечі слізки (Номис, 1864, № 4099); <...> // Який складається з овець. На вільний степ, як хмара з-поза хмари, Без ліку йшло овечої отари (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 167);<...>

Український правопис пояснює це чергуванням голосних, зокрема:

§ 8.1.: У сучасній українській мові звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):

а) при словозміні:

<...> 5) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі; <...>

Професор Ющук І.П. у Практикумі з правопису і граматики української мови наводить цю ж форму, щоправда, як приклад до правила про закінчення іменників І відміни у родовому відмінку множини (§ 58 частина 3):

<...> в) слово вівця має форму овець, дошка — дощок, зморшка — зморщок, гра — ігор; <...>

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.