9

Є іменник «кермо» і дієслово «кермувати». Яке їх походження і чи пов'язане воно якось зі словом «керувати»?

Щодо «керувати» я припускаю походження від польск. kierować (хоча, звісно, необов'язково так — може, просто спільне слово чи щось інше), яке зводять до kierunek, а те в свою чергу — до якогось німецького (написано тут з посиланням на «Історію мови польської» Зенона Клеменсевича (видавництво «PWN», Варшава, 2002, ст. 305), але саме слово не вказане). Але щодо «кермо»/«кермувати» не знайшов нічого.

Тож яке походження слів «кермо»/«кермувати» і чи пов'язани вони якось зі словом «керувати»?

  • Чекаю коли вже настане час і відкинуть оці імперські закидони про запозичення з польської, німецької, або російської такі прадавні корені. Може, Фасмеру язик не повертався? А ну, задам питання. – Sassa NF Feb 12 '17 at 22:53
  • @SassaNF, я просто припустив (якщо немає в східного сусіда — то може є в західного… є… раз є — то, значить, або запозичення, або спільне слово). Фасмера насправді і росіяни «звинувачують», що в нього «занадто все запозичене»; але все ж певною мірою авторитет. Отут іншу гіпотезу висувають; до речі, Я. Рудницький теж вважає, що це з СВН (або безпосередньо, або через поляків). – Sasha Feb 12 '17 at 23:11
7

Згідно з етимологічним словником Наукової думки (том 2, сторінка 424) "кермо"/"кермувати" походять від слова "кирма" (велике стернове весло), "кирмувати" (працювати цим веслом). І зазнали змін під впливом "керувати", що є запозиченням з польської (тобто так, повʼязані, під впливом запозиченя перша голосна стала "е").

Слово "кирма" повʼязано напряму зі словом "корма", про яке в етимологічному словнику величезна стаття, яку я б стисло переказав так: ще в прасловʼянській мові було слово "k?ma" (не знаю, що це за другий символ), що вже означало "корма" й "стернове весло". А вже його походження "остаточно не зʼясоване", там багато версій, можна прочитати в третьому томі цього словника на сторінці 28.

5

Гугл допоміг мені знайти дві версії:

  • перша та ж, що і у Вас: від німецького kehren (повертати) (die Kehre - "повертач", себто руль) через польське kierować. Іменник кермо (це вже на мою власну думку) міг бути утворений із запозиченої основи кер за допомогою відносно рідкісного суфіксу -мо (як в пись-мо, пас-мо, перепрошую, дерь-мо);

  • друга версія складніша і давніша, тобто через більш давню праслов'янську чи навіть індоєвропейську основу кърм, яка значила "відрізати, кромсати, відокремлювати". Ланцюжок буцімто такий: при будуванні човна дошки обрізали - кромили - там, де планувався його зад; відповідно, там формувалася крома/корма. Там сидів кормчий/керманич і працював, відповідно, кормилом/кермом.

Власне, ця друга версія може включати в себе і першу, бо виглядає можливим, що німецьке kehren і слов'янське корма походять від спільної індоєвропейської основи кърм.

  • хіба "дерь-мо" це українське слово? – s0nata Feb 12 '17 at 18:59
  • 1
    Дуже цікава відповідь. Але було б добре, якби Ви підкріпили її хоч якимось джерелами. Наприклад, друге — це Ваша особиста версія, чи ні? (Якщо ні — скажіть, звідки вона, якщо так — покажіть, наприклад, де можна прочитати про індоєвропейську основу кърм і її значення.) – Sasha Feb 12 '17 at 19:15
  • 1
    @Sasha: NB: відповідатиму по частинах, бо інтерфейс не дозволяє довгі тексти:( * 1) власне основу *kъrma згадує і словник Фасмера, і словник Черних (на статтях "корма") slovorod.ru/etym-chernykh/_pdf/russ-hist-etym-chernykh-1.pdf starling.rinet.ru/cgi-bin/query.cgi?basename=\data\ie\vasmer&root=config&morpho=0 (тут в пошуковик треба ввести слово "корма") Черних припускає, що воно може походити від кореня ker - різати, Фасмер припускає, що воно може бути пов'язане з грецьким kormos - колода (а я в цьому бачу те ж таки "зрізане дерево"). – user369 Feb 12 '17 at 22:07
  • 1
    @Sasha: 2) Словник Старостіна теж у статті про індоєвропейську основа ker ("різати") вказує на англійське "harm", тобто основа ker можа набути m starling.rinet.ru/cgi-bin/… Індоєвропейський лексикон Pokorny теж згадує основу ker у значенні "to cut" lrc.la.utexas.edu/lex/semantic/field/PA_CU Той же ж таки Фасмер на статті "крома́" (тобто "кроме", "відокремлене") теж згадує балтські і германські корені (s) krm у значенні "різати, ранити, кусати" – user369 Feb 12 '17 at 22:09
  • 1
    @Sasha: 3) Ланцюжок про корму як щось відрізане я побачив в оцій ненауковій статті otrok-ua.ru/ru/sections/art/show/o_proiskhozhdenii_oblakov.html Але перевірив це припущення по словникам, і бачу, що це досить ймовірний зв'язок: ker(m)=різати => корма. – user369 Feb 12 '17 at 22:11
1

Те «якесь» німецьке слово, від якого походять польські «kierować, kierunek» – це «kehren», повертати(ся) («Етимологічний словник української мови», том 2, стор. 426, слово керувати). «Кермо» походить від «керувати» < «kierować» так само, як «гальмо» від «гальмувати», а «письмо» від «писати».

  • Власне, я таки примудрився знайти «Етимологічний словник української мови» — і там на ст. 424 написано, що кермо — це від слова «корма» (а «кермувати» — від «кермо» під впливом «керувати»). Тож, на жаль, -1. – Sasha Feb 12 '17 at 18:31
  • 1
    @Sasha Я написав про це відповідь - і я помилявся :) Вибачаюся перед усіма, хто проголосував за неї. Зверніть увагу - там ке́рма, слова "кермо" там немає. – Kyrylo Yatsenko Feb 12 '17 at 18:33
  • @KyryloYatsenko, так, але після «ке́рми» там відразу «кермо́», «кермови́й», «кермува́ти». Тобто, по-моєму, якраз у Вас все правильно. (Я припускаю, що «ке́рма» — це однокорінне слово, що на момент написання словника вважалося більш літературним, але зараз стало менш вживаним.) – Sasha Feb 12 '17 at 18:37
  • 1
    @Sasha - Там відбулася контамінація «кéрма» та «керувати», та це не принципово, зв’язок із «керувати» важливіший, до того ж у «кермó» наголос такий, як і в інших віддієслівних іменників з суфіксом -мó. – Yellow Sky Feb 12 '17 at 18:39
  • Yellow Sky, так в тому-то й справа, що за словником (якщо він, звісно, правий) «ке́рма» не пов'язане з «керувати»/«kierować»/«kehren» (а з «кормою»). А «керувати» лише вплинуло на форму, народивши дієслово «кермувати» — хоча корінь його теж, по суті, є нащадком «корми». Тобто і «ке́рма», і «кермо́», і «кермува́ти» є нащадками саме «корми́» (а «керування» лише сприяло появі форми «кермува́ти» і, можливо, «кермо́» — але аж ніяк не кореня). Чи я щось помилково інтерпретую (я не спеціаліст, щойно вперше той словник побачив)? – Sasha Feb 12 '17 at 18:46

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.