5

СУМ наводить двоєчник

slovnyk.ua каже двієчник

В реальному житті я чую двійошник

То як правильно?

6

З «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича:

Двоєчник, двієчник, двійкар

Слово двієчник утворилось від іменника двійка, але правило чергування і з о та е в відкритому складі, на зразок стілстолу, пічпечі тут ні до чого. У цьому випадку діє закон не фонетичний, а морфологічний, що розглядає походження слова, отже, не звукові зміни в ньому.

Візьмімо іменник кіл: у родовому та інших відмінках, де буде відкритий склад, за фонетичним законом чергування і перейде в окола, колу, колом, на колі. А якщо ми візьмемо похідне від іменника кіл слово кілочок, то, хоч тут перший склад — відкритий (кі), і в ньому залишилось, а не перейшло в о (кілочка). Чому? Бо тут уже діє закон морфологічний, який не вважає на відкритий склад, а вимагає вимовляти слово з тим звуком, від якого це слово утворилось.

Те саме можна сказати й про слово двієчник, у якому і не переходить в о, а залишається, бо воно було в слові двійка, від якого походить.

Синонімом до слова двієчник може бути таке ж похідне від іменника двійка слово двійкар, утворене за аналогією до інших іменників із суфіксом -, наприклад: шапкар — від слова шапка, байкар — від байка.

Отже, якщо підходити до цього питання науково, то буде — двієчник або двійкар, але не двоєчник.

Повний текст статті тут.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.