7

Чи треба вживати подвоєння -нн- у слові «Андрій Первозванний»?

  • Російсько-український словник за ред. А. Кримського:
    Первозва́нный – первозва́ний: Андрі́й Первозва́ний
  • Словник-довідник Жайворонка "Велика чи мала літера?" подвоєння не містить:
    Первозваний (Андрій)

З точки зору правопису, другий компонент складного слова — -званий — має дієприкметникове походження, що унеможливлює подвоєння (адже за правописом, українські дієприкметники не мають такого суфіксального подвоєння).

З іншого боку, є слова з подвоєнням.

За матеріалами підручнику «Український правопис» за ред. О. А. Дітель (PDF, стор. 22), я бачу наступні варіанти:

  • Буква н подвоюється
    1. У наголошених суфіксах -енн-, -анн-:
      • у прикметниках, які вказують на більшу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості: страшенний, здоровенний, височенний, нескінченний, невблаганний, несказанний, нездійсненний, незліченний, нездоланний, недоторканний;
      • у прикметниках-старослов'янізмах: благословенний, блаженний, мерзенний, огненний, окаянний, священний, спасений, а також: божественний.
    2. у словах старанний, притаманний, захланний, численний (я так розумію, це слова-винятки)
  • Буква н не подвоюється
    1. у прикметниках, які не вказують на більшу, ніж звичайна, міру якості: нескінчений, нездоланий, шалений, скажений, навіжений
    2. в дієприкметниках: нежданий, довгожданий, жаданий, вихований, з'єднаний, придбаний, виїжджений, сповнений.

Тоді виникає питання: до якої з вищенаведених груп належить «первозван(нн)ий»?

  • Comments are not for extended discussion; this conversation has been moved to chat. – bytebuster Oct 20 '17 at 4:46
7

Первозваний - складний дієприкметник, а дієприкметник званий, як і всі дієприкметники, не має подвоєння приголосних у суфіксах згідно з правописом (§ 23. Прикметникові та дієприкметникові суфікси).

-АНН(ИЙ), -ЕНН(ИЙ), -АН(ИЙ), -ЕН(ИЙ)

  1. Прикметникові суфікси -анн(ий), -енн(ий), які вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, пишуться з двома н: невблаганний, нездоланний, неоціненний, несказанний, нескінченний, страшенний; але: жаданий. Подібні прикметники завжди мають наголос на суфіксі, що відрізняє їх від дієприкметників, утворених від дієслівних коренів за допомогою суфіксів -ан(ий), -ен(ий): бажаний, незлічений, неоцінений, неподоланий, несказаний, нескінчений.

Конкретний приклад пояснює мовознавець А.Венцковський, аналізуючи помилки в тестах ЗНО від 2008 року:

Варіант 8, текст (с. 128–129): Андрій Первозванний (треба: Первозваний). Другий компонент (...званий) складного слова «первозваний» має дієприкметникове походження, що внеможливлює подвоєння (-нн-) у принципі: жодний український дієприкметник не має такого (суфіксального) подвоєння. Зрозуміло, що й уживання слова «первозваний» у функції власної назви не заперечує цієї орфограми.

І вже текст минулорічного Радіодиктанту національної єдності містить цей антропонім з правильною орфографією.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.