6

Чи однокоріневі слова бачити та пробач / вибач?
Якщо вони не однокоріневі -- то коли змінилося значення одного зі слів, і при яких обставинах?

5

Однокоріневі в будь-якому сенсі, в тому числі й в етимологічному сенсі.

Етимологічний словник української мови в семи томах, том 1: 154–155 сторінки

бачити, бачця «здається», [бача] «видіння» (Пискунов Ф., Словарь живого народного, письменного и актового языка русских южан. Изд. 2-у К., 1882) бачність «обережність», бачний «обережний», [бачливий] «так само; уважний» (Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. Т. 1–2. Львів, 1886), [бачучий] «зіркий», [бачущий] «так само», вибачати «прощати», вибачити «пробачити; [роздивитись, розгледіти (Курило 0. Матеріали до украхнськох діалектологія та фольклристики. К., 1928.)]», [збачати] «прощати; помічати», завбачити, завбачливий, [знебачки] «несподівано», [знебашки, знеобачка] «так само», [зобачити] «попробувати» (Курило 0. Матеріали до украхнськох діалектологія та фольклристики. К., 1928.), [навбач] «на вигляд», недобачати, [недобачливий] «з поганим зором», [недобачний] «невидимий, неоглядний» (Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. Т. 1–2. Львів, 1886), [необачка] «безпечність, нерозсудливість», [необачки] «несподівано» (Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. Т. 1–2. Львів, 1886), обачити «побачити, помітити», [обачитися] «видужати», обачний «обережний», обачливий «так само», [перебачати] «прощати» (Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. Т. 1–2. Львів, 1886), передбачати, передбачливий, побачення, пробачати «прощати», пробачення, пробачливий, [убачливий] «уважний», старе бачити «пильнувати» (1436); — московська [бачить] «бачити», білоруська бачыць, польська baczyć «звертати увагу, зважати; (старе) бачити», чеська [přebačić] «не помітити», словацька [báčiť] «дивитися»;

більшість дослідників (Bern. I 23—24; Фасмер І 138; Шанский ЭСРЯ І 2, 61–62; Richhardt 32; Sławski I 24; Sł. prasł. I 174—175) вважає запозиченням з польської мови, в якій пояснюється як результат перерозкладу префіксального дієслова *ob-ačiti, повʼязаного, нібито, з іменником *oko;

польська baczyć виводилось також від іменника *baki «очі» (Brückner 10), від гіпотетичного *bakъ «сторож, наглядач, опікун» (Baudouin de Courtenay Szkice 438–439), від вигуку здивування ba (Leht-Spławiński JP 26, 166–170), від patrzyć «дивитись» (Machek ESJČ 425), а також від іранська *abi-āxšaya- «бачити, спостерігати, оберігати, памʼятати» (Трубачев Этимология 1965, 43–47);

не може бути категорично відкинуте і припущення (Matzenauer LF 1, 4) про запозичення з турецької мови, в якій дієслівна основа bak- «дивитись, турбуватись, звертати увагу, бути обережним» і так далі є спільнотюркською

1

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.