4

Follower подав у відповіді на моє попереднє питання наступне посилання:
Вікіпідручник. Спрощення у групах приголосних.

Бачу декілька проблем:

  1. У першому правилі незрозуміло, яке спрощення відбувається у парі „пропуск — пропускний”.
  2. У третьому правилі спрощення чомусь відбувається через російську мову.

Я знайшов інший варіант на хорошому ресурсі, якому довіряю:
Ed-era. Спрощення в групах приголосних.

Аж тут взагалі немає правила про спрощення шчк до шк.

Кому вірити? Де є нормальне правило, в якому немає помилок, але є спрощення потрібної мені пари?

3

То були надто загальні правила, але давайте вирішимо проблеми.

Чергування пропуск — пропускний

Ніяк, бо виняток

У групах приголосних зкн, скн випадає к при творенні дієслів із суфіксом ну: бризк – бризнути, брязк – брязнути, тріск – тріснути, але випуск – випускний, виск – вискнути, пропуск – пропускний та ін.

Джерела

Дещо важкувато дати доречну відповідь. Деякі з причин на сьогодення:

  • маємо надто запогану чи заслабку культуру свого інтернету
  • досі непопулярне створення чи переведеня звичних книг під [відкритий] цифровий формат, особливо для державних установ
  • заслабка культура лінґвістики — багато чого совєцького

Ваш ресурс теж доволі спрощений. Хіба що можу порекомендувати оцю іменку, тут доволі широко описано, хоча є ймовірність, що теж є помилки чи не все описали.

А на Webpen просто загальні правила. Деякі норми з чинного правопису.

Мова

Спрощення відбувається також у групах приголосних стц, лнц, рдц, сткл, рнц, стк: місце (від мьстьце), сонце (від солнце), серце (від сердце), скло (від стекло), чернець – ченця, місто – міський.

Більшості спрощення ся стосує саме прасловʼянської мови чи похідних від неї. В деяких словах збереглись старі форми чи залишки в відмінках.

  • місце

    мі́сце «простір, місцевість; плацента», [мійсце] «місце», [мійце] «так само» Пі, [місце́] «невелике місце; невелика площа землі» Бі, [місцеви́к «мешканець певної місцевості» Ж, місце́вість, місци́на «місце; [містечко Ж]», місце́вий, місця́ми «де-не-де»;

    білоруська [мѣйсце] «місце», польська miejsce (<miestce) «так само»;

    псл. městьce, зменш. від město «місце»; в українській мові ця форма (поряд з місто «так само) могла бути підтримана впливом польської мови.

    Див. ще мі́сто.

  • сонце

    со́нце, [со́ненько] (зменш.), со́нечко «те саме», сонцеви́к «астрофізик, який займається дослідженням сонця», [со́нячник] «сонячний схил гори» Ч, [со́нічний] «сонячний» Нед, сонце́вий, [сонців], со́начний, [со́няшний], [со́яшний] «сонячний», відсо́ння «сонячний бік», [навсо́нні] «на сонячному боці», [осо́вня] «сонячний бік» Ж, [осо́внь, осо́нь] «те саме; добре освітлюване сонцем місце», підсо́ння «те саме», [при́соннє] «круг навколо сонця» ЛексПол, підсо́нячний, [посо́лонь] «за сонцем (ідучи)» Нед;

    російська со́лнце, білоруська со́нца, др. сълньце, польська słońce, чеська slunce, словацька slnce, вл. słónco, нл. słyńco, болгарська слъ́нце, македонська сонце, схв. су̂нце, слн. sónce, стсл. слъньце;

    псл. *sъl̥nьce (<*sŭl(n)‑);

    споріднене з лит. sáulė, лтс. saũle, прус. saule, гот. sauil, дісл. лат. sōl, гр. ἥλιος (ήἐλιος), двн. suuno, дінд. svar-, ведичне sū́ryaḥ «те саме»; іє. *sā́u̯el-/sũl-, *sun-

    Черных 2 186; Фасмер 3 710—711; Brückner 500; Machek ESJČ 558; Schuster‑Sewc 1305; Младенов 592; Skok 3 361—362; Критенко Вступ 516; Карпенко Назв. зв. неба 73; Mikl. EW 334; Eckert ZfSl 8/6, 882—883, 889; Trautmann 251; Karulis 2 160»161; Pokorny 881.

  • називний множини серця — родовий сердець, серць

  • називний однини скло — множини стекла

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.