Абетка
Зараз
А а, Б б, В в, Г г, Ґ ґ, Д д, Е е, Є є,
Ж ж, З з, И и, І і, Ї ї, Й й, К к, Л л,
М м, Н н, О о, П п, Р р, С с, Т т, У у,
Ф ф, Х х, Ц ц, Ч ч, Ш ш, Щ щ, Ь ь, Ю ю, Я я
Примітка. Апостроф (’) в алфавіт не входить і на розміщення слів у словнику не впливає; напр.: бур’ян, буряний стоятимуть поруч.
Сполучення літер дж і дз (для позначення зімкнено-щілинних звуків [дж̃], [дз̃]) не входять в алфавіт; отже, такі слова, як джерело, дзвін, стоятимуть у словнику під літерою д.
Проблеми
Не розглядуватимемо про переходи на якусь иншу письменість чи повну зміну положення від латині, лиш те що є.
Чинний апостроф та положення ь
Мусить входити в чинну абетку, оскільки впливає на стандартну вимову. Порівняйте з чужомовами.
Усталеним положенням ь було в кінці абетки 1892, 1928, що не дивно, оскільки ь є скоріш знаком. Але найдивнішим є те, що цю усталеність порушили за часи сучасної незалежності.
Афрікат букв дз та дж, і не зовсім щ
Мусять мати окремі літери, як і їхні глухі парні ц та ч. Бо, на відміну московської, є питомими звуками і унеможлює окремого московського читання, особливо в запозичених словах як менеджер, джинси, Джордж…; також розмежовує читання приростків як від.
Для порівняння:
Дж Дз
Џ сербська мова
Џ Ѕ македонська i колись кирилична румуньська
Ӂ „колись“ молдовська (зараз латінка)
Чого не мовити про щ, котрий не є афрікатом чи окремим звуком — лиш позначає шч, як його й позначають більшість словʼяньських мов, коли ж ні, то шт (окрім балґарської).
Йотовані голосні і й
Голосні
- ріжне написання: або буквою, або двома як йо, йи; одне з вирішень є драгоманівка за цим питанням, котре є найпростішим з багатьма діями: зменшує кількість букв й знищує чинного апострофу, питання положення ь вирішене без переміщень;
- наближення до московської звучні: ї не мʼякшить й позначає йі та йи.
Буква й це и з бревісом, котре перекладається як і позначає короткий. Для порівняння, білоруське ў має одне з значінь коротке У. Тобто виходить коротке И, що не є дійсним, оскільки це йот і коротке І (котре є алофоном і влаштовує московській). Пропонувалась зміна, котра доречна і зараз, на кириличну ј, котру, наприклад, мають сербська та македоньська.