У мене (є) vs я маю в певному місці/в певний час

Question

Це запитання також має відповідь (англійською):
Is "у мене є" equivalent to "я маю"?

У випадках у мене є щось зрозуміло, що казати правильно я маю щось. А як бути, коли ми кажемо, що щось відбувається/перебуває/міститься в певному місці чи в певний час?

Як правильно?

У нас сьогодні свято чи Ми маємо сьогодні свято?

У мене (є) вдома батьки сьогодні чи Я маю вдома батьків сьогодні?

У мене (є) гроші чи Маю гроші в кишені?

У мене зустріч о шостій чи Я маю зустріч о шостій?

Мене цікавить, де ота межа, коли треба уникати конструкції у когось є щось

Answer 1

По-перше, я не вважаю, що слід завжди замінювати «в/у <когось> є <щось>» на «<хтось> має <щось>». Так, конструкція «в <когось> є <щось>» найімовірніше з'явилася (чи принаймні значно розповсюдилася) під вливом російської мови. Так, не варто під впливом російської мови ще більше зловживати нею, ще більше відтісняючи найпряміший спосіб вираження думки — «<хтось> має <щось>». Але, наскільки мені відомо, на даний момент обидві конструкції є нормативними.

По-друге, припустімо навіть, що ми хочемо повністю позбутися конструкції «в <когось> є <щось>». Але не кожне використання «в/у <когось>» є прикладом цієї конструкції. «Я зараз у Маринки вдома»; «я позичив гроші в Олександра»; «після особистої трагедії в Олега істотно зіпсувався характер». Впливом російської можна назвати лише надмірне застосування «<хтось/щось> є в (у) <когось>», що є частковим випадком більш загальної конструкції «<хтось/щось> <щось робить> в (у) <когось>». Але остання цілком притаманна українській мові (і відповідно її частковий випадок «<хтось/щось> є в (у) <когось>» теж є певною мірою притаманним українській мові, неприманним є лише його надмірне вживання). Тобто:

• Якщо дієсловом є «бути» («є», «був» тощо), то Ви можете задуматись, чи не варто змінити «<хтось/щось> є (був, буде) в (у) <когось>» на «<хтось> має (мав, матиме) <когось/щось>». Це не є обов'язковим, але зловживати без потреби першою конструкцію, піддаючись впливу російських мовних особливостей, не варто.
• Якщо в конструкції «<хтось/щось> <щось робить> в (у) <когось>» вжите інше дієслово (не «бути»), то Ви з певною ймовірністю взагалі не зможете змінити це на «<хтось> має <когось/щось>» без втрати точності/лаконічності чи зловживання вже новою конструкцією:

  У Дмитра вчора захворіла донька.
  Дмитро вчора… мав хвору доньку?.. мав хворобу доньки?

З Ваших прикладів:

• «У нас сьогодні свято/зустріч» = «ми маємо сьогодні свято/зустріч».
• «У мене гроші в кишені» (або: «мої гроші в кишені») — складається враження, що основна інформація — це розташування грошей, а те, що вони у Вас були — це щось очевидне. «Я маю гроші в банку» — складається враження, що Ви сповіщаєте, що маєте гроші, а де вони саме — це вже вторинне.
• «У мене батьки сьогодні [відпочивають] вдома» (або: «мої батьки сьогодні [відпочивають] вдома»). Мені здається, цей варіант Ви взагалі не зможете сказати по-іншому. Бо якщо головна інфомація — це те, що Ви маєте (живих і таких, що тримають із Вами контакт, а не залишили Вас при народженні) батьків, то зазначати при цьому, що де вони зараз — вже якось надто несуттєво.

TL;DR: (1) не саме використання конструкції «<хтось/щось> є в (у) <когось>» є невластивим українській мові, а лише нерозумне запобігання вжитку прямої конструкції «<хтось> має в (у) <когось/щось>»; (2) «<хтось/щось> є в (у) <когось>» є частковим випадком «<хтось/щось> <щось робить> в (у) <когось>», який цілком притаманний українській мові (отже і частковий випадок припустимий, хоч і не завжди оптимальний).

Answer 2

Як ви вже зрозуміли, питомо й правильно: я маю щось.

Те саме і для запитань
— Маю гроші в кишені?

Порівняйте, для іншої персони
— Маєш гроші в шухлядці?

Аби легше запитувати з інтонацією, можна додати питому частку чи
— Чи маю я гроші в кишені?
— Чи має пані гроші в шухлядці?

Також для полегшення додається особа, зазвичай після дієслова, оскільки нам важливіша дія, а не персона.

---

Це просто цікавий нюанс і не є продовженням відповіді. Бо я не знаю як в инших європейських мовах, й маю сумніви щодо цього.

Дієслова have (англійська) та мати також мають схожі ролі

— Do I have to do?
— Чи я маю зробити?

— Do I have something?
— Чи я маю щось?

В польській мові майже (в більшості випадків можна пропускати особи) те саме, як у відповіді.