5

Чому питаю:

Ані СУМ, ані англійсько-українські словники, ані словники України онлайн, ані офіційний сайт української мови, ані російсько-українські словники не знаходять такого слова.

Разом з тим, МЕНІ воно звучить ну дуже орґанічно.

Менше зі мною, google books видає 6 результатів для цього слова.

Просто ґуґл видає 221 результат.

Якщо б сам лише ґуґл, то ще подумав би, що люди самостійно використовують, і то рідко. Тобто, не арґумент, а от у книгах - це вже треба розбиратися.

Корпус української мови знаходить це слово лише у книзі 2013 року:

Найвірогідніше, така швидкість зумовлювалася побоюванням, аби потенційний зазіхач на капіталістичне добро не встиг отямитися і передумати.

Допоможіть розібратися, будь ласка.

6

Новотвір. Олександр Стишов у книзі «Українська лексика кінця двадцятого століття» (2005, «Пугач») пише (ст. 126–127):

Досить значну за обсягом групу сформували віддієслівні новотвори з дериваційним значенням "носій процесуальної ознаки". Вони утворилися переважно від дієслів недоконаного виду, найчастіше префіксальних, за допомогою суфікса -ач, і поповнили два словотвірні типи: (1) агентиви на означення осіб як виконавців дії: зцілювач, рекомендувач, пильнувач, утримувач, продукувач, впроваджувач, пожертвувач та ін. (пор. Це лінія першого в Україні впроваджувача щільникового зв'язку … (Тел, 18.09.97)); (2) агентиви на означення особи як носія певної процесуальної ознаки, що характеризує її поведінку, вдачу: обожнювач, поціновувач, поцікавлювач, обдумувач, випрохувач, викривлювач, вислугач, зазіхач [виділення моє] тощо (пор.: … триває бій за Україну проти колишніх колонізаторів, їхніх вислугачів та всяких інших українофобів (Д, 06.01. 99)), хоч не всі вони бездоганні за своєю формою, що впливає на перспективи їх функціонування. Xарактерно, що серед цих новотворів чимало власне українських правничих термінів розслідувач, дізнавач, стягувач ((1) "той, хто здійснює виконання рішення суду про стягнення"; (2) "особа, на чию користь стягують кошти, майно"), вимагач тощо, напр.: Багато клопотів працівникам міліції останнього тижня додали вимагачі (Р, 02.04.99).

Але, як на мене, достатньо органічний. Вже використовується в посібниках для шкільних вчителів — Віра Когут, ‎Наталія Демчук «Уроки української літератури. 5 клас. Посібник для вчителя» (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан»):

Золота липа (бережанська легенда)

<…> Але на чуже добро завжди знайдеться зазіхач [виділення моє]. <…>

Є й старіші вжитки:

Є й словники різного ступеню серйозності, що містять це слово (ABBYY Lingvo, Dictionarist, WordHippo, Synonymfinder.net) або обговорюють включення цього слова (народний на R2U).

P.S.: В обговоренні на R2U (див. посилання вище) є цікаві альтернативи:

  • заздрісник;
  • ласий (заздрий) на [мій варіант — до].

Вони не завжди доречні, але, наприклад, «найвірогідніше, така швидкість зумовлювалася побоюванням, аби потенційний зазіхач на капіталістичне добро не встиг отямитися і передумати» цілком можна сказати як «найімовірніше, така квапливість зумовлювалася побоюванням, що ласі до капіталістичного добра (на капіталістичне добро) можуть (встигнуть) отямитися й передумати». Upd.: Подивився контекст — все-таки «зазіхач» там доречніше, бо там це кажуть із певною іронією про людину, що найімовірніше не є аніяким зазіхачем, а з «ласим» ця іронія, мені здається, втрачається.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.