12

Моє питання може здатися непотрібним, та все ж задам його. Цікавить чи є десь праці наукові-бібліографічні, де пояснено, яке скорочення потрібно використовувати ("стор.", "с.", "стр." чи "сс.") для позначення сторінок у бібліографічному описі книги у сучасній українській мові.

Моє поточне розуміння:

  • "стор." — найбільш прийнятний варіант для позначення загальної кількості сторінок у бібліографії книги (аналог англійського "p.");

  • "с.", "стр." — пережитки минулого. Такі самі скорочення використовують в російській мові, і тому використання цих скорочень у сучасному українському мовознавстві є небажаним;

  • "сс." — позначення діапазону сторінок, як наприклад "92–98 сс." — це всі сторінки з 92 по 98 включно. Не впевнений, що таке зараз існує (аналог англійського "pp.").

Зауваги:

1) Вже є схоже запитання в анг. SE.

2) Відповідь у стилі посилання на стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» — це не зовсім те що я шукаю. Хоча посилатися на цю працю ніхто не забороняє (як і на MLA, Chicago style тощо), бо я вважаю, що кращий метод створення бібліографії книжок українською — це використання стилю штибу MLA (і просто використовувати MLA українською, а не англійською), бо ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 — це якась дика темінь і совковий архаїзм для мене (який провів усе своє післяшкільне освітнє життя в західних університетах, де MLA/Chicago style — це всьо).

10

Ваші побажання вже враховано.

Наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2017 № 40 затверджено Вимоги до оформлення дисертації.

Зазначені вимоги визначають структуру та правила оформлення дисертації, зокрема й списку використаних джерел.

  1. Список використаних джерел формується здобувачем наукового ступеня за його вибором (опціонально - в кінці кожного розділу основної частини дисертації) одним із таких способів:

у порядку появи посилань у тексті;

в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис списку використаних джерел у дисертації може оформлятися здобувачем наукового ступеня за його вибором з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, наведеного у додатку 3 до цих Вимог.

Бібліографічний опис використаного джерела може обмежуватися обов’язковою інформацією, необхідною для однозначної ідентифікації цього джерела.

Додаток 3 до Вимог містить Рекомендований перелік стилів оформлення списку наукових публікацій

  1. MLA (Modern Language Association) style.

  2. APA-1,2 (American Psychological Association) style.

  3. Chicago/Turabianstyle-1.

  4. Harvard style-1.

  5. ACS (American Chemical Society) style.

  6. AIP (American Institute of Physics) style.

  7. IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers) style.

  8. Vancouver style-1.

  9. OSCOLA.

  10. APS (American Physics Society) style-1.

  11. Springer MathPhys Style-1.

Якщо ж дотримуватись безпосередньо вимог вищезгаданого ДСТУ 8302:2015 (який вже навряд чи можна вважати таким архаїстичним), то в Загальних положеннях зазначається:

4.4 Елементи бібліографічного запису (заголовок і бібліографічний опис) та знаки пунктуації в бібліографічному посиланні, незалежно від його призначення та виду, подають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80 і ДСТУ ГОСТ 7.1 з урахуванням таких особливостей:

— у заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому імена цих авторів у бібліографічному описі у відомостях про відповідальність (за навскісною рискою) не повторюють;

— за потреби у заголовку бібліографічного запису позатекстового посилання можна зазначати більше ніж три імені авторів;

— замість знака «крапка й тире» («. —»), який розділяє зони бібліографічного опису, в бібліографічному посиланні рекомендовано застосовувати знак «крапка» (при цьому в межах одного документа застосування в бібліографічних посиланнях розділових знаків уніфіковують);

— відомості, запозичені не з титульної сторінки документа, дозволено не брати у квадратні дужки;

— після назви дозволено не зазначати загального позначення матеріалу («Текст», «Електронний ресурс», «Карти», «Ноти» тощо — перелік згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1);

— у складі вихідних даних дозволено не подавати найменування (ім'я) видавця;

— у складі відомостей про фізичну характеристику документа можна зазначати або його загальний обсяг (наприклад: 285 с.), або номер сторінки, на якій подано об'єкт посилання (наприклад: С. 19);

— дозволено не наводити відомостей про серію та Міжнародний стандартний номер (ISBN, ISMN, ISSN).

А за посиланнями на цій сторінці можете знайти підбірку прикладів оформлення бібліографічних посилань.

UPD. Ще є стандарт ДСТУ 3582:2013 Інформація та документація. Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень в українській мові.. Загальні вимоги та правила. (ISO 4:1984, NEQ; ISO 832:1994, NEQ). На заміну ДСТУ 3582-97. , яким визначено, що сторінка скорочується як с.

  • Тобто в сучасній українській мові (станом на 2017) наше Мін освіти визначає що скорочення с. - це стандарт, а скорочення або стор. (яке я сам вважаю доречним) - це взагалі не можна вживати? – piznajko Sep 20 '17 at 21:02
  • @piznajko, напевно, можна вживати, але це буде не за стандартом. – Oksana Gubrenko Sep 21 '17 at 6:58
  • @piznajko, і Міносвіти не визначає, а посилається на чинний держстандарт. – Oksana Gubrenko Sep 21 '17 at 7:12
-3

Дивна позиція: "с.", "стр." — ... Такі самі скорочення використовують в російській мові, і тому використання цих скорочень у сучасному українському мовознавстві є небажаним. А якщо в Росії кажуть "Полтава", то може, нам писати Польтава - щоб не так, як у росіян? :)))

Щодо сторінок: сс. - такого в Україні в грамотній літературі ніколи не практикувалося. Хіба що СС-Галичина :)) стр. - теж ніколи не було. Хіба що в невичитаному самвидаві.

А є такі форми: с. - позначення кількості сторінок (книги, журналу тощо). Наприклад: 176 с. (видання, що має 176 сторінок). С. - позначення або певної сторінки (напр. С. 120 - щось на 120-й сторінці), або діапазону сторінок (С. 110-120 - щось розміщене від і до зазначених сторінок).

Це дуже лаконічна, зручна і зрозуміла форма. А всі ці ЕсЕси, стр-нки, або аналогічні р. рр. чи Рр. та інші "ПоПи" в англомовних нормах - то їхня особиста справа, що росіян, що всього світу.

І приймати чиїсь норми, бо це агліцькі, чи навпаки відмовлятися, бо це російські... Пора жити своїми нормами.

  • 2
    Ласкаво просимо до сайту Ukrainian Language.SE! Наші критерії якості дещо відрізняються від того, що можна побачити на мовних форумах і блоґах. Ми заохочуємо відповіді, які ґрунтуються на якісних джерелах: словниках, поважних сайтах тощо. Необґрунтовані відповіді, що базуються лише на думці їхнього автора і тому викликають хвилю диспутів і заперечень. Власна думка автора може бути частиною відповіді, але не її основою. Будь ласка, перегляньте сторінки tour, How to Answer а також «Якими мають бути гарні відповіді». – bytebuster Apr 11 '18 at 21:24
  • Щодо того, що позиція «використовують в російській мові… тому використання… є небажаним» є дивною, абсолютно згоден (я сам це висловив у своєму коментарі). Однак щодо іншої частини відповіді — погодьтеся, що «ніколи такого не було, а завжди було так» — не дуже аргументоване твердження. Хтось інший може написати протилежну позицію в такому ж стилі — і як читач зрозуміє, хто з Вас правий (чи, може обидва праві, але надаєте перевагу різним матеріалам)? Наведіть приклади: де є такі форми (і чому Ви вважаєте, що іншого ніколи не було). – Sasha Apr 12 '18 at 7:23

Your Answer

By clicking "Post Your Answer", you acknowledge that you have read our updated terms of service, privacy policy and cookie policy, and that your continued use of the website is subject to these policies.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.