11

Знайомий ужив слово шукомий в контексті «той, який треба знайти».

На перший погляд, слово звучить цілком по-українськи (за аналогією із питомий), втім, СУМ не містить такого прикметника.

Натомість, пропонується шуканий.

ШУ́КАНИЙ, а, е.

  1. Дієпр. пас. мин. ч. до шукати.
  2. у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати. Шуканий хліб гарний молодикові (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 148).
  3. у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, встановлений. Рівняння, що зв'язує незалежну змінну і шукану функцію, називають інтегралом диференціального рівняння (Курс математичного аналізу, II, 1956, 226); Шукана величина; Шукане число; // у знач. ім. шукане, ного, сер. Величина, яка має бути визначена, встановлена.

Пошук у Google пропонує усього 6 випадків вживання шукомий.

Тож чи можна вважати, що слово шукомий все ж існує в українській мові, чи варто уникати його вживання?

6
  • 4
    Була дискусія в кількох інших гілках.... Слово починає існувати в той момент, коли його вжили, а не тоді, коли якісь люди в Києві вирішили додати слово до словника. Але якщо дивитися по аналогії, то вжите слово мало б мати трохи інше значення. Вагомий - "має вагу постійно", а не "повинен мати вагу", знайомий - "кого знають", а не "повинні знати". Шукомий - (по відчуттях і аналогії) це той, кого/що постійно шукають. Тобто можливо любов у значенні "другої половинки" може бути шукомою, "золото Полуботка" може бути шукомим... Потрібне ціле речення, щоб зрозуміти в якому значенні слово вжилося. Aug 1, 2017 at 16:41
  • Можливо по цій темі потрібно шукати словотворення прикметників за допомогою суфікса -ом. Здається колись бачив, але тепер натрапляю тільки на прислівниковий суфікс -ом, який в давнину був закінченням (тишкОМ, гуртОМ...) Aug 1, 2017 at 16:59
  • 1
    Оу! Згадав де бачив! Це було в розділі не про прикметники, а про дієприкметники. Як відомо традиційна україністика не визнає дієприкметників теперішнього часу, але ті форми, які зараз існують, вважаються не дієприкметниками, а віддієслівними прикметниками, що позначають не дію, а ПОСТІЙНУ ознаку. Отже шукомий - той кого постійно шукають і слово цілком відповідає нормам української мови. (якщо хто найде потрібне посилання, можна оформити як відповідь.) Aug 1, 2017 at 17:43
  • 2
    @ЮрійГладьо Можете взяти тут yak-my-hovorymo.wikidot.com/diyeprykmetnyky "...зрідка трапляються віддієслівні прикметники з суфіксами -им- (невгасима любов), -ом- (невідомий чоловік), що також утратили ознаки дії й набули постійної якості." і оформити як відповідь. Від мене буде +1. :) Aug 1, 2017 at 18:55
  • 1
    Надто скидається на кальку з рос. «искомый». Попри існування тут гурту прихильників суфіксу -ом, це не найтиповіший словотвірний засіб української мови.
    – PY PY
    Oct 2, 2017 at 17:34

2 Answers 2

5

Візьмемо правила словотворення для відносних прикметників.

Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.

Є іменник пошук і існує відносний прикметник пошуковий, який утворюється з допомогою суфікса -ов.

Але, на жаль, немає словотворення прикметників з допомогою суфікса -ом. Принаймні, я ніде його не знайшов. Проте є корінь шук і відповідний прикметник на -ан - шуканий

Слова питомий та питання навряд однокореневі з коренем пит.

2

Наросток -ом- і також близькі до його -ен- і -им- створюють1 пасивний дїєприкметник теперїшнього часу: нєсомъ, зна~мъ, гонимъ.

Існуїть навіть думка2 замінити чинні на такі, де є сенс.

Історично дієприкметниковий суфікс -ом- здавна виступає словотворчим засобом в українських прикметниках, порівн.: відо́мий, пито́мий, знайо́мий, свідо́мий, блиго́мий “близький”, ваго́мий, їдо́мий “їстівний”, знико́мий (рос. исчезающий), зрештою, рухо́мий. Як бачимо, рідковживаним цього суфікса не назвеш, тим часом за його допомогою, керуючись знову ж таки аналогією, можна утворити семантично прозорі, легкозрозумілі назви дійових ознак, як-от: біго́ма хвиля, мішень — рос. бегущая волна, мишень — замість пропонованих у новітніх словниках біжна́, бігу́ча або ще якось. Власне кажучи, бігу́ча — це прикметник якісний, на зразок: тягу́ча пісня (бо інша може бути ще тягучіша), несу́ча курка (ще якась може нести більше яєць), везу́чий віл (у власне-українському значенні “здатний добре везти”: старий віл, та ще везучий). У нашому ж випадку потрібен відносний прикметник.

Функцію, аналогічну до -ом-, в українській мові виконує суфікс -им-, порівн.: види́ма смерть “неминуча очевидна смерть”, іти на види́мий ро́змир “цілеспрямовано йти на конфлікт”, нещади́мий “нічого не вартий, ні до чого не придатний” (голь нещадима — рос. голь перекатная), пити́мий “питний” тощо. Попри їхню генетичну дієприкметниковість, народна мова вживає цих суфіксів виключно в прикметниках — подібно до теж історично дієприкметникових -уч (-юч), -ач (-яч), -ущ (-ющ), -ащ (-ящ).

Тому шукомий це радше той, якого можна знайти, а не треба, шчо зазвичай підсилюють дїєсловами, нп. знайдїть. Однак і тому в більшостї випадків шуканий доречнїший. Порівняй: знайомий — той, кого можуть знати, знаний — той кого знають, тобто відомий, той кого можуть відати3.

Там ж і згадано про невиправданий пріоритет у відносних прикметниках суфікса -ов-:

Назагал, суфікс -ов- (-ев-, -єв-) може придатися там, де вкрай потрібно розвести якісний і відносний прикметники, як-от: серде́чний “щирий” і серде́шний “нещасний” (якісні) — серце́вий “повʼязаний із серцем” (відносний), коне́чний “необхідний” (якісний) — кінце́вий “що на кінці” (відносний). Але яка нагальна потреба від, приміром, лави́на творити прикметник лавино́вий, коли давно функціонує, модель рослина > рослинний, картина > картинний, машина > машинний? Приклад виправданого вжиття цього суфікса: причина > причино́вий зв'язок, бо причи́нний — це “божевільний”.

Тому пошуковий належить гиншій катеґорії, про шчо вже було зазначено там ж: відносний прикметник.


Нотатки

  1. Історія української мови: словник-довідник / ідея, упорядкування та окремі статті В. В. Денисюка. – Умань : Візаві, 2013. – 387 с.

  2. Словотвірні негаразди новітнього термінотворення / Іван Борисюк, 2000 Інститут української мови НАН України, Київ

  3. ‘Knowing How’ in Slovene: Treading the Other Path / Barbara Sonnenhauser

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.