11

Знайомий ужив слово шукомий в контексті «той, який треба знайти».

На перший погляд, слово звучить цілком по-українськи (за аналогією із питомий), втім, СУМ не містить такого прикметника.

Натомість, пропонується шуканий.

ШУ́КАНИЙ, а, е.

  1. Дієпр. пас. мин. ч. до шукати.
  2. у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати. Шуканий хліб гарний молодикові (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 148).
  3. у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, встановлений. Рівняння, що зв'язує незалежну змінну і шукану функцію, називають інтегралом диференціального рівняння (Курс математичного аналізу, II, 1956, 226); Шукана величина; Шукане число; // у знач. ім. шукане, ного, сер. Величина, яка має бути визначена, встановлена.

Пошук у Google пропонує усього 6 випадків вживання шукомий.

Тож чи можна вважати, що слово шукомий все ж існує в українській мові, чи варто уникати його вживання?

  • 2
    Була дискусія в кількох інших гілках.... Слово починає існувати в той момент, коли його вжили, а не тоді, коли якісь люди в Києві вирішили додати слово до словника. Але якщо дивитися по аналогії, то вжите слово мало б мати трохи інше значення. Вагомий - "має вагу постійно", а не "повинен мати вагу", знайомий - "кого знають", а не "повинні знати". Шукомий - (по відчуттях і аналогії) це той, кого/що постійно шукають. Тобто можливо любов у значенні "другої половинки" може бути шукомою, "золото Полуботка" може бути шукомим... Потрібне ціле речення, щоб зрозуміти в якому значенні слово вжилося. – Юрій Гладьо Aug 1 '17 at 16:41
  • Можливо по цій темі потрібно шукати словотворення прикметників за допомогою суфікса -ом. Здається колись бачив, але тепер натрапляю тільки на прислівниковий суфікс -ом, який в давнину був закінченням (тишкОМ, гуртОМ...) – Юрій Гладьо Aug 1 '17 at 16:59
  • 1
    Оу! Згадав де бачив! Це було в розділі не про прикметники, а про дієприкметники. Як відомо традиційна україністика не визнає дієприкметників теперішнього часу, але ті форми, які зараз існують, вважаються не дієприкметниками, а віддієслівними прикметниками, що позначають не дію, а ПОСТІЙНУ ознаку. Отже шукомий - той кого постійно шукають і слово цілком відповідає нормам української мови. (якщо хто найде потрібне посилання, можна оформити як відповідь.) – Юрій Гладьо Aug 1 '17 at 17:43
  • 2
    @ЮрійГладьо Можете взяти тут yak-my-hovorymo.wikidot.com/diyeprykmetnyky "...зрідка трапляються віддієслівні прикметники з суфіксами -им- (невгасима любов), -ом- (невідомий чоловік), що також утратили ознаки дії й набули постійної якості." і оформити як відповідь. Від мене буде +1. :) – Kyrylo Yatsenko Aug 1 '17 at 18:55
  • @ЮрійГладьо, контекст був шукоме значення (Excel). І якщо оформите відповідь, як радить Kyrylo Yatsenko, від мене, без сумніву, теж +1 :) – Oksana Gubrenko Aug 8 '17 at 8:27
5

Візьмемо правила словотворення для відносних прикметників.

Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.

Є іменник пошук і існує відносний прикметник пошуковий, який утворюється з допомогою суфікса -ов.

Але, на жаль, немає словотворення прикметників з допомогою суфікса -ом. Принаймні, я ніде його не знайшов. Проте є корінь шук і відповідний прикметник на -ан - шуканий

Слова питомий та питання навряд однокореневі з коренем пит.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.