Чи є прийменник “на” властивим українській мові для використання із назвами міст або країн

Question

Нещодавно натрапив у Лесі Українки на такий фрагмент:

Іван

— Ба, яка ти горда.

(До Степана).

— У вас там на Москві, либонь, дівчата так бришкати не сміють?

Степан

— Я московських дівчат не знаю.

Оксана

— Як же се?

Степан

— Я, власне, недавнє на Москві. Поки ще батько живі були, я в Києві, в науці, при Академії здебільше пробував, а вже як батько вмерли, я поїхав до матері на поміч.

Бачимо "на Москві", але "в Києві". Можливо, хтось може пояснити

• Чи є це просторіччям?
• Можливо мається на увазі не місто, а ріка як синонім однойменного міста?
• Або ж використовувати "на" із містами чи місцевостями є чи було нормою?

Answer 1

Тут йдеться не про Москву, як місто, а як про місце заробітку. І відповідно їдуть куди? - на заробітки. Тому і виникло таке сполучення, як "на Москву", "на Польщу". Також прийменник "на" вживається поряд з містами чи країнами, коли йдеться про напрямок, а не точку призначення: Поїзд на Москву. Також у відношенні до військових походів: Похід на Москву (Сагайдачного до прикладу)....