Яке головне значення дієслова "займатися"? І чи можна займатися наукою, політикою, здоров'ям, коханням тощо?

Question

СУМ подає значення займатися в такому порядку:

Займатися 1, аюся, аєшся, недок., Зайнятися діал. Займитися, займуся, займешся, док.

1. чим. Робити, здійснювати що-небудь. Олександр то брався за перо, то знову його відкладав: не хотілося нікому писати і не було бажання будь-чим займатися (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 328); // Вивчати що-небудь, оволодівати чимсь, присвячувати себе якому-небудь заняттю, якійсь справі. Був би Вам дуже вдячний за всяку поміч і раду, тим більш цінну, що Ви займаєтесь етнографією (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 226).

2. ким, чим. Приділяти увагу комусь, чомусь, виявляти інтерес до кого-, чого-небудь. Дора, а більше ще пан К., взяли собі нині за обов'язок опікуватися гарною дівчиною, хоч нею займались і інші дами (Ольга Кобилянська, III, 1956, 84); Антоші зробилось скучно. Він вже чув дядькові сни і вважав кращим зайнятись своїм Нептуном [собакою] (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 387); Тепер уже можна б зайнятися і самим собою. Розсупонитись від солдатського реміняччя, поголитись, покупатись, поспівати на дозвіллі... (Олесь Гончар, III, 1959, 446); // з ким, рідко. Навчати кого-небудь, керувати чиїмсь навчанням. — Ти з ним, Наталю, займися на дозвіллі: здібний юнак, талановитий (Степан Васильченко, III, 1960, 346).

3. тільки недок. Пас. до займати 1, 2, 5, 6.

Займатися 2, аюся, аєшся, недок., Зайнятися діал. Займитися, займуся, займешся, док.

1. тільки 3 ос. Починати горіти, спалахувати полум'ям; загорятися. Бараболя, витирав сірник. Він спочатку чахкає, шипить, блискає сіркою та смородом і нарешті займається (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 60); Аж глядь, палати зайнялися. Пожар! пожар! (Тарас Шевченко, II, 1953, 98); ...

2. тільки 3 ос. Починати світитися, сяяти. Зоря на небі рожева уже починала займатись (Леся Українка, I, 1951, 23); Коли займаються вогні Над рідною столицею, Дніпро ввижається мені Ясною блискавицею (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 42); ...; // Наставати, починатися (про ранок, день). Ніжний, прозорий займався над полем липневий ранок (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 146); По темноті настав світанок, зайнявся день, і схід в огні (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 94).

Натомість, професор Пономарів наполегливо (стаття від 2011 року, стаття від 2015 року) стверджує, що

Українською мовою первісне значення слова займатися – загорятися, спалахувати. Наприклад: "Язичок полум’я блиснув – і солома зайнялася". Омонімічне займатися, що набуло нового значення шляхом метафоризації, доречне тоді, коли йдеться про захоплення, зацікавлення. Займатися музикою, займатися танцями, спортом і под.

У решті випадків потрібно вживати дієслів працювати, навчатися, робити, вести, братися, поратися тощо. Наприклад, що робить (а не чим займається) доброчинний фонд? Підприємство веде ще й комерційну діяльність. Над якою темою ви працюєте? Я відвідую бібліотеку. Навчаюся на курсах іноземних мов. Працюю над цим питанням.

Тож де правда? Що стосовно цього кажуть інші поважні мовознавці?

Answer 1

Словник Бориса Грінченка надає тільки друге значення: загорятися, спалахувати. Тобто перше значення швидше за все з'явилося у радянські часи (див. нижче). Отже пан Пономарів можливо має рацію.

Додаток від 5 серпня 2017

Хотів би додати деякі подробиці. Я порахував напів-автоматично, у якому значенні використовували це слово письменники. Для цього я скористувався виразом .{0,100}зай[мн]\S+с[ья].{0,100}. Це дало мені змогу побачити контекст і з'ясувати значення.

Я обробив три збірки, але відкинув всі сучасні твори (крім Винничука для порівняння). Збірки трохи перетинаються і цього аналізу недостатньо для наукової праці, але висновок зробити можна. У другому стовпчику кількість появ у значенні «спалахувати», у третьому — у значеннях «робити» та «приділяти увагу». Якщо слово з'являлося кілька разів у реченні, я рахував це за одну появу. Також я намагався не враховувати появи у вступних статтях та коментарях.

Для пошуку у текстових файлах, я скористався рекурсивним grep. Для пошуку в epub, я використав таку команду.

for f in *.epub; do 
   dirName=${f%.epub}
   mkdir "$dirName"
   unzip -d "$dirName" "$f"
   grep -ioPR '.{0,100}зай[мн]\S+с[ья].{0,100}' "$dirName" >> zvit.txt
done

Збірка 1

Українські твори, які можна завантажити для PocketBook (epub).

Письменник     спалах. робити  нар.
Грінченко         1     0      1863
Кропивницький     1     0      1840
Куліш             1     0      1819
Мирний            4     1      1849
Нечуй-Левицький  12     0      1838
Руданський        1     0      1833
Старицький        4     0      1840
Франко            2     3      1856
Шевченко          1     0      1814
Українка          7     0      1871

Збірка 2

Твори з моєї книгозбірні у форматі epub.

Письменник         спалах.   робити  нар.
Вовчок                4         0    1833
Коцюбинський         12        10    1864
Куліш                 7         1    1819
Самійленко(В)         1        11    1864
Старицький            7         0    1840
Тютюнник(Григорій)    7        11    1920
Українка             12         0    1871
Франко                4         2    1856

Збірка 3

Твори з моєї книгозбірні у текстових форматах (txt, html, і т.ін.)

Письменник    спалах.  робити  нар.
Васильченко      5        0    1878
Винничук         1       16    1952
Квітка-Основ.    1        0    1778
Королева         1        0    1888
Костомаров       1        0    1817
Лепкий(Б)       11        2    1872
Підмогильний    21        1    1901
Сковорода        0        8    1722
Сосюра           2        2    1897
Тесленко         2        1    1882
Хвильовий        4        3    1893
Яновський        6       12    1902

Висновки

Друге значення (робити або приділяти увагу) з'явилося набагато раніше ніж радянські часи, але чомусь Грінченко це значення у свій словник не додав. Якби не Сковорода, здавалося б, що це слово почали використовувати у другому значенні десь після 1885 року (подивіться роки народження і додайте до них 25-30). Виникають такі питання. По-перше, чи не з'явилось друге значення у Сковороди під впливом московської мови, якою користувалися більшість поміщиків навіть в Україні? По-друге, чи не результат це роботи пізніших упорядників і редакторів?

У будь-якому разі, мені здається, що головне значення — це «спалахувати» і я би уникав використання цього слова в іншому значенні. Хоча грубою помилкою друге значення я б теж не назвав. На жаль, у сучасній прозі це слово з'являється у другому значенні занадто часто.

Answer 2

^{Газета „Хрещатик“ ¬ Уроки української мови (Борис Рогоза)}
Займатися — працювати, робити, навчатися

Дієслово займатися стало просто-таки універсальним. Поширюючи без потреби значеннєвий масштаб цього слова, витискуємо ним з ужитку здавна відомі українські вислови. Наприклад, кажемо: займатися торгівлею замість торгувати, займатися ремонтом замість ремонтувати, лагодити, займатися своєю справою замість робити свою справу (діло). Це надає мовленню одноманітності й звужує, збіднює наші лексично-виражальні можливості.

Основне значення дієслова займатися — „загорятися, спалахувати“. „І в той час скирти і клуня зайнялися“ (Тарас Шевченко). Від нього походять займистий, займистість, легкозаймистий, незаймистий. Щодо омонімічного займатися, яке набуло нового змісту шляхом метафоризації, то воно використовується набагато рідше і слушне тоді, коли мовиться про захоплення, зацікавлення: займатися співом, займатися спортом. У інших випадках годиться застосовувати слова: провадити, працювати, навчатися, робити, братися і под. Не займатися реставрацією, а провадити її; не займатися якоюсь темою, а працювати над нею; не займатися на курсах, а навчатися; не займатися самим собою, а братися за самого себе.

---

^{Книга „Як ми говоримо“ (Борис Антоненко-Давидович)}
Займатися, працювати, жити з чогось, трудитися чимось, робити щось, заходжуватися коло чогось, узятися за щось

Відповідно до російського дієслова заниматься в нас часто кажуть займатися, вельми поширюючи значеннєвий масштаб цього слова й витискаючи ним здавна відомі українські вислови, наприклад: «займатись пасічництвом», замість пасічникувати; «займатися вчителюванням», замість учителювати; «займатися столяруванням», замість столярувати.

Основне значення дієслова займатися — «починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Тарас Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:

«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки…» (Юрій Яновський).

Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Борис Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — Іван Котляревський).

Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».

Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».

---

^{Словарь української мови (Борис Грінченко)}
Займа́тися и заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться. Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124. Еге, гаси тепер, як занялось! Хата, 138.

на зорю́, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. МВ. ІІ. 61. Іще й на зорю не займається — імла. МВ. І. 13.

2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Черк. у. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли. Г. Барв. 218.

3) дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця. Кв. І. 31.

---

^{Словники УЛІФ ¬ займатися}
починати горіти

1. Синонімія

Загорітися (почати горіти), зайнятися, запалитися, спалахнути, спахнути, запалати, запалахкотіти, блиснути, палахнути розм. (раптово й швидко); затеплитися розм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). - Недок.: загорятися [загоратися], займатися, запалюватися, спалахувати, спалахкувати розм. спахати, спахувати, блискати. Полум'я спахнуло, і швидко зайнялася брама, зайнялася й дерев'яна башта над брамою (Іван Нечуй-Левицький);

2. Антонімія

Запалюватися ~ гаснути, спалахувати ~ затухати, займатися ~ затухати

1 — Загорятися
2 — Гаснути

1. 1. Починати горіти, світити, запалюватися, спалахувати.
   2. Переставати горіти, світити, затухати, тухнути.
2. 1. У перен. знач.: (про події, почуття) починатися, збуджуватися.
   2. Втрачати силу вияву, зменшуватися.

Answer 3

Я б сказав, і «займатися справою» (про людину), і «займатися полум'ям» (про займистий предмет) — у сучасній українській мові прийнятні. У першому випадку, має сенс замінювати цей зворот на самостійне дієслово (напр., замість «займатися пасічництвом» — «пасічникувати»), або використовувати обидві форми паралельно як синіми, тим самим збагачуючи свою мову. Проте, така можливість є не завжди («займися справою» не замінюється на «справуй», як і «займися чимось» на «чимсюй»), тож, при всьому авторитеті пана Пономарева, залишити за «займатися» виключно значення «загорятися» неможливо.