Подвоєння приголосних в словах іноземного походження в українській і російській мовах

Question

Чому в словах іноземного походження (наприклад, class, professor, torlleybus, etc.) в українській мові приголосні не подвоюються, а в російській подвоюються?

В українській орфографії (наприклад, тут) основним правилом є, що приголосні звичайно не подвоюються:

1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, групето, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та ін.

Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.

Російська орфографія (наприклад, відповідно до повного академічного словника під редакцією Лопатіна) містить правило:

§ 107. Написание двойных согласных в корнях заимствованных (иноязычных) слов определяется в словарном порядке, напр.: аббревиатура, акклиматизация, аккомпанемент, аккредитация, аккуратный, аллея, антенна, апелляция, аппарат, ассоциация, аттракцион, бацилла, брутто, буддизм, ванна, ватт, грамм, грамматика, грипп, группа, иллюзия, иллюстрация, иммиграция, ирригация, касса, кассета, киллер, класс, коллекция, колонна, комментировать, коммуна, компромисс, корреспондент, коррида, коррозия, коррупция, масса, металл, миссия, новелла, оппозиция, пицца, пресс, пресса, программа, профессор, раввин, спиннинг, стеллаж, суббота, терраса, террор, тонна, триллер, труппа, хлорофилл, хоккей, эксцесс, эссенция.

Ср. иноязычные слова с одиночными согласными: алюминий, галерея, десерт, дилер, дилетант, импресарио, коридор, офис, официальный, офшор, рапорт, раса, софит, тореро, тротуар, штекер, эмиграция и многие другие.

З чим це повязано? Чи було це правило в українській мові з самого початку, чи історично було подвоєння, але в наслідок того, що на практиці в подібних словах іноземного походження довгий звук не промовляється, під час реформи правила підкорегували?

Answer 1

Коротко: українська мова здебільшого уникала подвоєнь приголосних у запозичених словах, але внаслідок реформ правопису, здійснених з метою уподібнити правопис до російського, правило щодо подвоєння приголосних в таких словах було розширене.

---

Правопис 1927

Правопис 1927 року, також відомий як "харківський" або "скрипниківський", містив наступні правила щодо подвоєння приголосних у словах іншомовного походження:

Неподвоєні — подвоєні приголосні § 61. У чужих словах приголосні не подвоюємо: акумуля́ція, апара́т, асимілюва́ти, баля́ст, белетри́стика, гру́па, жира́фа, ідилі́чний, інтелектуа́льний, кому́на, су́ма, терито́рія і т. ін.

Лише в окремих словах заховується подвоєння: а́вва, баро́кко, бру́тто, бу́лла, ва́нна, ві́лла, галло́, геє́нна, до́нна, мадо́нна, ма́нна, мо́тто, не́тто, оса́нна, ра́вві і деякі інші та звичайно (між голосними) у чужих власних назвах: Ґаро́нна, Ші́ллер, Мю́ллер, Ні́цца, Андо́рра, Аннам, Едда, Ме́кка, Ді́ккенс, Маро́кко, Алла́х, Па́тті, Та́ссо, Ганно́вер, Страде́лла, Ґа́ллія, Ціммерман, Сієрра, Еде́сса, Шеффілд і т. ін.

Правопис 1933

Правопис 1933 року з метою більшої уніфікації із російським правописом того часу вніс помітні відмінності із попереднім варіантом 1927 року (на превеликий жаль тексту правопису знайти не вдалось):

У правила внесено близько 126 поправок, повністю змінено розділ про правопис іншомовних слів

Сучасний правопис

Текст використовуваного нині правопису було затверджено у 1990 році. Редакція 2012 року (тут чи тут) визначає розширений (порівняно із 1927) перелік випадків, коли у словах іншомовного походження відбуваєтсья подвоєння приголосних:

§ 89.Неподвоєні й подвоєні приголосні

1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуля́ція, баро́ко, беладо́на, белетри́стика, браві́симо, ват (хоч Ватт), грип, гру́па, групе́то, гун (гу́ни), ідилі́чний, інтелектуа́льний, інтерме́цо, колекти́в, комі́сія, кому́на, лібре́то, піані́симо, піцика́то, стака́то, су́ма, фін (фі́ни), форти́симо, шасі́, шофе́р та ін.

Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння приголосних: анна́ли, бо́нна, бру́тто, ва́нна (ва́нний), мадо́нна, ма́нна (ма́нний), мо́тто, не́тто, па́нна, пе́нні, то́нна, білль, бу́лла, ві́лла, мулла́, ду́рра, мі́рра.

2. При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперце́пція (бо є перце́пція), іммігра́ція (бо є мігра́ція), іннова́ція (бо є нова́ція), ірраціона́льний (бо є раціона́льний), ірреа́льний (бо є реа́льний), контрреволю́ція (бо є револю́ція), сюрреалі́зм (бо є реалі́зм).

Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нота́ція — анота́ція, конота́ція), приголосний не подвоюється на письмі.

3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Андо́рра, Гаро́нна, Голла́ндія, Кальку́тта, Маро́кко, Міссу́рі, Ні́цца, Ренн, Я́ффа; Бе́тті, Джо́нні, Мю́ллер, Руссо́, Фламмаріо́н, Ши́ллер.

Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах: андо́ррський (Андо́рра), марокка́нець (Маро́кко), я́ффський (Я́ффа).

Answer 2

Базовий принцип 'як чуємо так і пишемо' пересилює збереження форми.

Це моя суб'єктивна інтерпретація явища згідно до мого суб'єктивного розуміння теорії оптимальності