16

Чому в словах іноземного походження (наприклад, class, professor, torlleybus, etc.) в українській мові приголосні не подвоюються, а в російській подвоюються?

В українській орфографії (наприклад, тут) основним правилом є, що приголосні звичайно не подвоюються:

  1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, групето, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та ін.

Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.

Російська орфографія (наприклад, відповідно до повного академічного словника під редакцією Лопатіна) містить правило:

§ 107. Написание двойных согласных в корнях заимствованных (иноязычных) слов определяется в словарном порядке, напр.: аббревиатура, акклиматизация, аккомпанемент, аккредитация, аккуратный, аллея, антенна, апелляция, аппарат, ассоциация, аттракцион, бацилла, брутто, буддизм, ванна, ватт, грамм, грамматика, грипп, группа, иллюзия, иллюстрация, иммиграция, ирригация, касса, кассета, киллер, класс, коллекция, колонна, комментировать, коммуна, компромисс, корреспондент, коррида, коррозия, коррупция, масса, металл, миссия, новелла, оппозиция, пицца, пресс, пресса, программа, профессор, раввин, спиннинг, стеллаж, суббота, терраса, террор, тонна, триллер, труппа, хлорофилл, хоккей, эксцесс, эссенция.

Ср. иноязычные слова с одиночными согласными: алюминий, галерея, десерт, дилер, дилетант, импресарио, коридор, офис, официальный, офшор, рапорт, раса, софит, тореро, тротуар, штекер, эмиграция и многие другие.

З чим це повязано? Чи було це правило в українській мові з самого початку, чи історично було подвоєння, але в наслідок того, що на практиці в подібних словах іноземного походження довгий звук не промовляється, під час реформи правила підкорегували?

10

Коротко: українська мова здебільшого уникала подвоєнь приголосних у запозичених словах, але внаслідок реформ правопису, здійснених з метою уподібнити правопис до російського, правило щодо подвоєння приголосних в таких словах було розширене.


Правопис 1927

Правопис 1927 року, також відомий як "харківський" або "скрипниківський", містив наступні правила щодо подвоєння приголосних у словах іншомовного походження:

Неподвоєні — подвоєні приголосні § 61. У чужих словах приголосні не подвоюємо: акумуля́ція, апара́т, асимілюва́ти, баля́ст, белетри́стика, гру́па, жира́фа, ідилі́чний, інтелектуа́льний, кому́на, су́ма, терито́рія і т. ін.

Лише в окремих словах заховується подвоєння: а́вва, баро́кко, бру́тто, бу́лла, ва́нна, ві́лла, галло́, геє́нна, до́нна, мадо́нна, ма́нна, мо́тто, не́тто, оса́нна, ра́вві і деякі інші та звичайно (між голосними) у чужих власних назвах: Ґаро́нна, Ші́ллер, Мю́ллер, Ні́цца, Андо́рра, Аннам, Едда, Ме́кка, Ді́ккенс, Маро́кко, Алла́х, Па́тті, Та́ссо, Ганно́вер, Страде́лла, Ґа́ллія, Ціммерман, Сієрра, Еде́сса, Шеффілд і т. ін.

Правопис 1933

Правопис 1933 року з метою більшої уніфікації із російським правописом того часу вніс помітні відмінності із попереднім варіантом 1927 року (на превеликий жаль тексту правопису знайти не вдалось):

У правила внесено близько 126 поправок, повністю змінено розділ про правопис іншомовних слів

Сучасний правопис

Текст використовуваного нині правопису було затверджено у 1990 році. Редакція 2012 року (тут чи тут) визначає розширений (порівняно із 1927) перелік випадків, коли у словах іншомовного походження відбуваєтсья подвоєння приголосних:

§ 89.Неподвоєні й подвоєні приголосні

  1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуля́ція, баро́ко, беладо́на, белетри́стика, браві́симо, ват (хоч Ватт), грип, гру́па, групе́то, гун (гу́ни), ідилі́чний, інтелектуа́льний, інтерме́цо, колекти́в, комі́сія, кому́на, лібре́то, піані́симо, піцика́то, стака́то, су́ма, фін (фі́ни), форти́симо, шасі́, шофе́р та ін.

Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння приголосних: анна́ли, бо́нна, бру́тто, ва́нна (ва́нний), мадо́нна, ма́нна (ма́нний), мо́тто, не́тто, па́нна, пе́нні, то́нна, білль, бу́лла, ві́лла, мулла́, ду́рра, мі́рра.

  1. При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперце́пція (бо є перце́пція), іммігра́ція (бо є мігра́ція), іннова́ція (бо є нова́ція), ірраціона́льний (бо є раціона́льний), ірреа́льний (бо є реа́льний), контрреволю́ція (бо є револю́ція), сюрреалі́зм (бо є реалі́зм).

Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нота́ція — анота́ція, конота́ція), приголосний не подвоюється на письмі.

  1. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Андо́рра, Гаро́нна, Голла́ндія, Кальку́тта, Маро́кко, Міссу́рі, Ні́цца, Ренн, Я́ффа; Бе́тті, Джо́нні, Мю́ллер, Руссо́, Фламмаріо́н, Ши́ллер.

Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах: андо́ррський (Андо́рра), марокка́нець (Маро́кко), я́ффський (Я́ффа).

2

Базовий принцип 'як чуємо так і пишемо' пересилює збереження форми.

Це моя суб'єктивна інтерпретація явища згідно до мого суб'єктивного розуміння теорії оптимальності

  • 1
    -1: відповіді, які складаються з одного рядка і не містять посилань на поважні джерела, є лише суб'єктивною думкою автора, і тому не вітаються на StackExchange. – bytebuster Feb 11 '17 at 21:15

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.