Є посильніше, є подовше; а чому повільніше має зовсім інше значення? І як тоді підсилити фразу "наша країна вільніше багатьох"?
1 Answer
«Повільний» («поволі»)
Слова «повільний», «поволі» вже усталилися в іншому значенні. За «Етимологічним словником української мови» в 7 томах слово вони дійсно походять від «вільний»/«воля», я уявляю принцип формування сучасних значень якось так: «повільно»/«поволі» — це коли людина щось робить невимушено, не під тиском термінових обставин чи наглядачів, відповідно в темпі, в якому сама воліє (що теоретично не обов'язково означає кволий темп, іноді навпаки: людина, на яку нічого не тисне, робить з більшим ентузіазмом і відповідно швидше — але на практиці усталилося саме таке значення).
Причому прикметник «повільний» є якісним (має степені порівняння). Тому «повільніший» строго асоціюється з «більш повільний» (а не чимось типу «побільш вільний»). В той час як «посильний» має два значення («той, для якого вистачає сили» та «пов'язаний із посилками»), для обох з яких не дуже вживаними є ступені порівняння, тому «посильніший»/«посильніше» в залежності від контексту і наголосу може асоціюватися і з «більш посильним» («поси́льніший для мене»=«той, що мені більш по силі»), і з «якнайсильніше» («вдар його посильні́ше») — принаймні в суржиковому мовленні.
Ступінь порівняння «по-» + основа + «-(і)ший»/«-(і)ше» і суржик
Таке формування слів в українській мові можливе лише для прислівників. (І насправді я не впевнений, що воно є чимось іншим за русизм навіть для прислівників. Хоча такі конструкції є в російській мові і, можливо, були в давньоруській, але в сучасній літературній українській, мені здається, звичайнішими є найвищий ступінь з «якнай-» (там, де він доречний) та простий вищий (в інших випадках): рос. «он приказал решить эту задачу побыстрее» → «він наказав виконати це завдання (розв'язати цю задачу) якнайшвидше», рос. «говорите потише, пожалуйста» → «розмовляйте тихіше, будь ласка». Окремі прислівники такого типу («побільше», «подовше», «поменше») потрапили в радянські словники — але це можуть бути просто винятки. Але я не маю інформації про притаманність прислівників виду «по-» + основа + «-(і)ше» різним діалектам української мови, тому не буду нічого стверждувати.)
В будь-якому разі, наскільки я можу бачити, ми не маємо прикметників «побільший», «подовший», «поменший» — лише прислівники «побільше», «подовше», «поменше». Але прислівники не можна застосовувати в такій ролі (незалежно від того, з «по-» чи без «по-» і який ступінь порівняння): ми кажемо «я сильніший/сильніша за тебе» (рос. «я сильнее тебя») — а не «я сильніше за тебе» (хіба що якщо мовець є явищем середньої статі, а не людиною: «я — відвічне зло — сильніше за тебе, лицарю»); тому й «наша країна вільніша від багатьох» — а не «наша країна вільніше від багатьох».
Можна зробити, щоб потрібен був саме прислівник (а не прикметник), використавши дієслово, наприклад, «наша країна живе вільніше від багатьох». В такому разі питання використання прислівника «по-» + основа + «-(і)ше» в цьому випадку залишається актуальним — але особисто для мене й питання про літературність таких прислівників (за винятком окремих випадків) залишається відкритим. В суржиковому мовленні, може, вийде сказати щось на зразок «наша країна живе по-вільні́ше від багатьох», акцентувавши нетиповий прислівник нетиповим наголосом.
Пряма відповідь
«Поxxx(і)ше» вживається (залежно від контексту) у двох різних значеннях:
- Найчастіше (особливо, коли вказано або очевидно, з ким/чим порівнюємо): «суттєво (істотно, в значній мірі) xxx(і)ше». Наприклад, «говоріть потихіше» → «я прошу вас говорити значно тихіше».
- Іноді: префікс не має ніякого сенсу, просто «xxx(і)ше». Фактично мовець вставляє «по-» не через значну різницю між потрібною мірою й еталонною мірою, а задля більшого впливу на слухачів (тоді «говоріть потихіше» означає не «говоріть набагато тихіше», а «мені дуже треба, щоб ви говорили тихіше»). Але й інші додаткові слова типу «суттєво», «істотно», «значно» люди теж в такому випадку можуть вставляти (це вже питання людської психології: коли людині дуже треба α, вона часто каже, що їй треба 10 α — хоч насправді їх треба всього α, але дуже треба).
- Іноді: «якомога xxx(і)ше», «якнайxxx(і)ше». Наприклад, «зробіть побистріше» → «зробіть якомога швидше».
У даному випадку це перше значення. Тому: «наша країна значно (істотно, суттєво) вільніша від багатьох».