12

Є посильніше, є подовше; а чому повільніше має зовсім інше значення? І як тоді підсилити фразу "наша країна вільніше багатьох"?

13

«Повільний» («поволі»)

Слова «повільний», «поволі» вже усталилися в іншому значенні. За «Етимологічним словником української мови» в 7 томах слово вони дійсно походять від «вільний»/«воля», я уявляю принцип формування сучасних значень якось так: «повільно»/«поволі» — це коли людина щось робить невимушено, не під тиском термінових обставин чи наглядачів, відповідно в темпі, в якому сама воліє (що теоретично не обов'язково означає кволий темп, іноді навпаки: людина, на яку нічого не тисне, робить з більшим ентузіазмом і відповідно швидше — але на практиці усталилося саме таке значення).

Причому прикметник «повільний» є якісним (має степені порівняння). Тому «повільніший» строго асоціюється з «більш повільний» (а не чимось типу «побільш вільний»). В той час як «посильний» має два значення («той, для якого вистачає сили» та «пов'язаний із посилками»), для обох з яких не дуже вживаними є ступені порівняння, тому «посильніший»/«посильніше» в залежності від контексту і наголосу може асоціюватися і з «більш посильним» («поси́льніший для мене»=«той, що мені більш по силі»), і з «якнайсильніше» («вдар його посильні́ше») — принаймні в суржиковому мовленні.

Ступінь порівняння «по-» + основа + «-(і)ший»/«-(і)ше» і суржик

Таке формування слів в українській мові можливе лише для прислівників. (І насправді я не впевнений, що воно є чимось іншим за русизм навіть для прислівників. Хоча такі конструкції є в російській мові і, можливо, були в давньоруській, але в сучасній літературній українській, мені здається, звичайнішими є найвищий ступінь з «якнай-» (там, де він доречний) та простий вищий (в інших випадках): рос. «он приказал решить эту задачу побыстрее» → «він наказав виконати це завдання (розв'язати цю задачу) якнайшвидше», рос. «говорите потише, пожалуйста» → «розмовляйте тихіше, будь ласка». Окремі прислівники такого типу («побільше», «подовше», «поменше») потрапили в радянські словники — але це можуть бути просто винятки. Але я не маю інформації про притаманність прислівників виду «по-» + основа + «-(і)ше» різним діалектам української мови, тому не буду нічого стверждувати.)

В будь-якому разі, наскільки я можу бачити, ми не маємо прикметників «побільший», «подовший», «поменший» — лише прислівники «побільше», «подовше», «поменше». Але прислівники не можна застосовувати в такій ролі (незалежно від того, з «по-» чи без «по-» і який ступінь порівняння): ми кажемо «я сильніший/сильніша за тебе» (рос. «я сильнее тебя») — а не «я сильніше за тебе» (хіба що якщо мовець є явищем середньої статі, а не людиною: «я — відвічне зло — сильніше за тебе, лицарю»); тому й «наша країна вільніша від багатьох» — а не «наша країна вільніше від багатьох».

Можна зробити, щоб потрібен був саме прислівник (а не прикметник), використавши дієслово, наприклад, «наша країна живе вільніше від багатьох». В такому разі питання використання прислівника «по-» + основа + «-(і)ше» в цьому випадку залишається актуальним — але особисто для мене й питання про літературність таких прислівників (за винятком окремих випадків) залишається відкритим. В суржиковому мовленні, може, вийде сказати щось на зразок «наша країна живе по-вільні́ше від багатьох», акцентувавши нетиповий прислівник нетиповим наголосом.

Пряма відповідь

«Поxxx(і)ше» вживається (залежно від контексту) у двох різних значеннях:

  1. Найчастіше (особливо, коли вказано або очевидно, з ким/чим порівнюємо): «суттєво (істотно, в значній мірі) xxx(і)ше». Наприклад, «говоріть потихіше» → «я прошу вас говорити значно тихіше».
    • Іноді: префікс не має ніякого сенсу, просто «xxx(і)ше». Фактично мовець вставляє «по-» не через значну різницю між потрібною мірою й еталонною мірою, а задля більшого впливу на слухачів (тоді «говоріть потихіше» означає не «говоріть набагато тихіше», а «мені дуже треба, щоб ви говорили тихіше»). Але й інші додаткові слова типу «суттєво», «істотно», «значно» люди теж в такому випадку можуть вставляти (це вже питання людської психології: коли людині дуже треба α, вона часто каже, що їй треба 10 α — хоч насправді їх треба всього α, але дуже треба).
  2. Іноді: «якомога xxx(і)ше», «якнайxxx(і)ше». Наприклад, «зробіть побистріше» → «зробіть якомога швидше».

У даному випадку це перше значення. Тому: «наша країна значно (істотно, суттєво) вільніша від багатьох».

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.