Чи є питомою форма "приїжджати"?

Question

В літературі доволі часто можна зустріти дієслово в обох граматичних видах (аспектах):

• приїздити — доконаному, коли йдеться про дію, яка повністю відбулася;
• приїжджати — недоконаному, коли йдеться про відбування процесу у часі;

Наприклад, Микола Мозговий – «Край» (YouTube):

Приїжджайте в Прикарпаття,
Приїжджайте, люди добрі,
Завше будуть раді вам…

СУМ вважає основною формою приїжджати, у той час як приїздити — «див. приїжджати».

Словник Грінченка, навпаки, вважає основною формою приїздити, приїжджати відсутнє, приїзджати — «= Приїздити».

З морфологічної точки зору, заперечень нема: корінь -їзд- + суфікс -ж- і закінчення -ати.

З субʼєктивно-естетичної точки зору, обидва варіанти -ждж- і -здж- мені не подобаються. У повсякденному спілкуванні я намагаюся уникати цієї форми. Але не упевнений, чи мої побоювання мають підґрунтя.

Запитання: чи є питомим варіант «приїжджати» або «приїзджати»?

Answer 1

Українська мова

… коли поліські писарі 16–17 ст., відображаючи форми дієслова їздити та дощ, відтворювали рефлекс *zdj найрізноманітнішими (іноді навіть важко уявлювати, не те, що вимовлюваними: жд, жьдж, ждж, ждз, (з)дж, жч, жьч, ждч, жьдч, жджч) поєднаннями графем, то чому …

Причинки до історії української мови (Міхаель Мозер)

На увагу заслуговує псковський, смоленський і полоцький рефлекс сполук *stj, skj, sk’, zdj, zgj, zg’, а саме [š’k’], ＞ J — та він, мабуть походить від šč, про що свідчить злиття sk’ і skj.

Вибрані праці (Павло Житецький)

… але в українській і білоруській мові є ще дж з того ж дj = церковнослов. жд, а також ждж із здj, напр.: приижджати, білор. прийажджаць. Залишаючи осторонь питання про відношення дж до жд, зауважимо, що жд, ждж є одна із давніх прикмет українського консонантизму.

Наукові записки

… мовах винико внаслідок перехідного помʼякшення і асимілятивно-дисимілятивних процесів, де в давніх сполученнях д + j, т + j, зд + j, ст + j палатальний за своєю природою j уподібнився після дзвінких до ж, а після глухих — до ш.

Таким чином, в українській мові ці фонетичні форми виникли в такий спосіб:

• д + j ＞ дж;
• т + j ＞ тш-ч;
• зд + j ＞ здж ＞ ждж

---

Коротко

• Сполуки здж і ждж є питомими. Про всяк, дж є одним звуком, глухим відповідником є ч. Якби записувати за македонською, було би умовне жџ.
• Палаталізацією до зд є ждж або старіше здж, тобто -ж- не є зовсім суфіксом.
• Різниця лише ві віці, від найстарішого: здj ＞ здж ＞ ждж. Тобто останній є найсучаснішим способом. Про всяк, говірки можуть мати інші варіяції розвитку, наприклад зд^j, тобто умовне приїздю.

Аби простіше сприймати ці сполуки, наведу до прикладу глуху і звичну пару:

простити — прощати, тобто прошчати

Тут -ати палаталізують і вказують на наворотність чи недоконаність.

---

Іще приклад, якщо не дуже охочі до дз, дж: раніше (до правопису 1960) деякі дієслова (переважно із закінченням -істи) мали наказовий спосіб із закінченням дж: розповідж, їдж, відповідж тощо.

Answer 2

Чергування приголосних в особових формах дієслова

Іноді при творенні або змінюванні слів виникає збіг двох приголосних, який важко вимовляється. Тоді, як правило, попередній приголосний уподібнюється до наступного. Український правопис містить наступні правила:

§ 16. Чергування Т із Ч; З із Ж; С із Ш; ЗД із ЖДЖ; СТ із Щ у першій особі однини дієслів теперішнього часу й майбутнього часу доконаного виду та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: крути́ти — кручу́, кру́чений; леті́ти — лечу́; ла́зити — ла́жу; коси́ти — кошу́, ко́шений; покоси́ти — покошу́, поко́шений; ї́здити — ї́жджу, ї́жджений.

§ 115.5 Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках і віддієслівних іменниках
У дієсловах другої дієвідміни в першій особі однини приголосні д, т, з, с змінюються на дж, ч, ж, ш, а зд, ст — на ждж, щ: води́ти — воджу́, верті́ти — верчу́, вози́ти — вожу́, носи́ти — ношу́; ї́здити — ї́жджу, ви́мостити — ви́мощу.

---

Творення дієслівних форм від іменника ЇЗДА

Їхати - дієслово руху, що вказує на протяжність дії у певному напрямку. 

Їздити - вказує на повторюваність дії, яка означає необмежений рух.

За характером закінчень в 3 ос. множини теперішнього часу, дієслово "їхати" належить до I дієвідміни, а дієслово "їздити" - до II дієвідміни.

---

Творення доконаного виду дієслова

Доконаний вид дієслова утворюється одним із трьох способів:

1. За допомогою префікса, який додається до дієслова недоконаного виду: вчитись - навчитись, чути - почути, готувати - приготувати.
2. За допомогою зміни суфікса або кореня дієслова недоконаного виду (що може вплинути на відмінювання дієслова): зустрічати - зустріти, збирати - зібрати, повертати - повернути, забирати - забрати, замовчати - замовкнути.
3. В деяких випадках для завершених та незавершених дій вживаються дієслова з різною основою: говорити - сказати, брати - взяти, ловити - спіймати.

Приїхати має форму I дієвідміни доконаного виду.
Приїздити має форму II дієвідміни недоконаного виду.

Дієслова недоконаного виду мають форму теперішнього, минулого і майбутнього часу. Дієслова доконаного виду вживаються лише у минулому та майбутньому, але зовсім не бувають у теперішньому.